Сапіга Іван Семенович
Сапі́га (Сопіга) Іва́н Семе́нович (бл. 1430 — 4 грудня 1519) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського, дипломат. Писар господарський (з 1483), канцлер королеви Олени Московської (з 1500), маршалок господарський (з 1504), воєвода (намісник) вітебський (1508—1514, з 1511 — воєвода), воєвода підляський (1513—1517). Родоначальник коденьської гілки Сапіг. Брат Богдана Сапіги.
| Сапіга Іван Семенович | |
.jpg.webp) | |
 | |
| Народження: | 1450 |
|---|---|
| Смерть: |
4 грудня 1517 Морди, Ґміна Морди, Седлецький повіт, Мазовецьке воєводство, Польща |
| Поховання: | Holy Spirit church in Kodeńd |
| Країна: | Велике князівство Литовське |
| Рід: | Сапіги |
| Батько: | Семен Сопігаd |
| Мати: | Natassya Pawshankad |
| Діти: | Сапіга Павло Іванович, Dobrochna Sapiehad, Fryderyk Sapiehad і Michał Sapiehad |
Біографія
2-ий син Семена Сопіги та Настаськи. Роки життя Івана Сопіги (саме так він писав тоді своє прізвище) досить точно виводяться з його посмертного портрету, де роком його відходу в засвіти вказано 1519, а вік — 89 років, себто народитися він мав бл. 1430 р.
З 1488 року був писарем господарським великого князя литовського й короля польського, Казимира IV Ягеллончика.
У 1497, 1498 і 1499 був послом у Москву, у 1501 р. відправився в Рим, де домігся від папи затвердження митрополита Йосифа І Болгариновича, а також долучився до Флорентійської унії.
З 1501 року був канцлером великої княгині Олени Іванівни. У 1502 році був послом до магістра Лівонського ордену. Того ж року отримав браславське староство. Наступного року був послом до Москви, у якій уклав шестирічне перемир'я, що завершило Московсько-литовську війну, і за яким до Московської держави відійшла значна частина Литовської держави з Черніговом, Брянськом, Стародубом, Карачевом, Білою та іншими містами.
1504 року став маршалком господарським. Після обрання на трон Сигізмунда І Старого титулувався найвищим секретарем Великого князівства.
У 1505 знову був послом до Москви, однак продовжити термін перемир'я йому не вдалось.
У 1508—1514 роках намісник Вітебський. 1508 року заключив мир, який завершив чергову Московсько-литовську війну.
У 1512 році вів переговори в Польщі з коронною радою про допомогу в новій війні з Московією.
З 1514 року — воєвода підляський.
Заклав основи латифундій коденьської гілки Сапіг. У 1504 році заснував місто Іказнь та Іказненський замок, збудував Кодень з замками. Через війни з Москвою втратив смоленські маєтки, але натомість отримав нові на Підляшші та Берестейщині.
Сім'я й діти
Іван Сапіга залишив з першого шлюбу з Анною трьох синів і три дочки.
Діти:
- Павло, одружений спершу з Оленою, княгинею Гольшансько-Дубровицькою, а потім з Олександрою (Оленою) Ходкевич, дочкою Олександра
- Михайло, одружений з Ядвігою Софією Глебович, дочкою Яна
- Фридерик (Федір), одружений з Анною Забжезинською, дочкою воєводи троцького Яна і Софії з Радзивиллів
- Доброхна, жінка Яна Тенчинського з Красника
- Богдана Ганна, жінка Яна Петровича Немировича, прозваного Яном П'єньком, старости черкаського й канівського, намісника вітебського, правнука Яна Немири з Уселюба
- Марина, про яку нічого невідомо
З другою жінкою, Ельжбетою з Глебовичів, дочкою Станіслава, воєводи полоцького, дітей не мав[1].
Примітки
- Jan Sapieha h. Lis [w:] Wielka Genealogia Minakowskiego http://wielcy.pl/wgm/?m=NG&t=PN&n=7.690.129%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D (польська)
Джерела та література
- Грицкевіч А. Сапегі / Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — С. 547. ISBN 985-11-0378-0.
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 6. Кн. 1: Пузыны — Усая / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Менск: БелЭн, 2001. — 591 с.: іл. ISBN 985-11-0214-8.