Сахарський Атлас
Сахарський Атлас (араб. الأطلس الصحراوي) — система гірських хребтів в Алжирі і Марокко, найсхідніша частина Атлаських гір. Висоти 1200—1500 м, найвища точка — гора Джебель-Айса (2236 м), на хребті Ксур. Тягнеться від кордону Алжиру і Марокко на заході, де з'єднується з Високим Атласом, до північно-східної частини Алжиру, де, зустрічаючись з Тель-Атласом, утворює гори Орес.
Країна | Алжир, Туніс | |||
---|---|---|---|---|
Період | 300 млн років тому | |||
Гороутворення | Зіштовхнення Євразійської та Африканської плит, Альпійський орогенез | |||
Площа | 246 674 км2 | |||
Довжина | 1343 км | |||
Ширина | 485 км | |||
Найвища точка | Джебель-Айса | |||
- висота | 2,226 м | |||
Топографічна мапа Атлас | ||||
Сахарський Атлас складається з декількох дрібніших хребтів — Ксур на заході, Амур у центрі, і Улед-Найл на сході[1]. До його складу також інколи включають гори Орес, Гонда, Заб хребет Немемча. Разом з Тель-Атласом утворює хребет Тебесса і гори Меджерда
У сезон дощів з хребтів стікають ваді, такі як Шеліфф і Джеді, яке живить озеро Шотт-Мельгир. У рельєфі переважають столові вершини, часто зустрічаються виходи соленосних порід. Ландшафти напівпустельні, у верхній частині гір ростуть рідколісся з кам'яного дуба, алеппської сосни, сандараку, ялівцю.
Сахарський Атлас є північним краєм пустелі Сахара — на південь від нього розташовується пустеля Великий Західний Ерг. Опади, що випадають в районі хребта роблять його зручнішим для ведення сільського господарства, ніж район плато на північ. Населений берберами.
Примітки
- Mamdouh Shahin, Water resources and hydrometeorology of the Arab region, 2007, pg. 40, ISBN 978-1-4020-5414-3