Сачхере
Сачхере (груз. საჩხერე) — місто на півночі мхаре Імереті, західна Грузія. Адміністративний центр муніципалітету Сачхере.
груз. საჩხერე | ||||
| ||||
Панорама міста з боку фортеці Модінахе | ||||
Основні дані | ||||
---|---|---|---|---|
42°20′20″ пн. ш. 43°24′14″ сх. д. | ||||
Країна | Грузія | |||
Мхаре | Імереті | |||
Муніципалітет | Сачхерський d | |||
Адміністративний центр | Сачхерський муніципалітетd | |||
| ||||
| ||||
Висота над р.м. | 500 м | |||
Населення | 6 140 (2014) | |||
Часовий пояс | UTC+4 | |||
Поштовий індекс | ? пошук (Пошта Грузії) | |||
Місцева влада | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
GeoNames | 612256 | |||
Відстань | ||||
До центру краю | ||||
До Тбілісі | ||||
Карта | ||||
Сачхере Сачхере (Грузія) | ||||
Сачхере Сачхере (Імереті) | ||||
Сачхере у Вікісховищі |
Основною галуззю економіки міста є сільське господарство. Alva LLC оцінює кількість малих та середніх ферм та господарств у цій місцевості у 4,000, які підтримуються програмою технічної допомоги що фінансується агенцією USAID та керується програмою FTF неприбутковою організацією CNFA.[1].
Тролейбусна лінія
З 1967 по 2008 рік діяв міжміський тролейбусний маршрут «Чиатура — Сачхере». Лінія, що проходила серед гір уздовж річки Квіріла, була однією з найбільш мальовничих у СРСР. З самого заснування і до закриття по лінії її обслуговували тролейбуси Škoda 9Tr. Після розпаду СРСР, тролейбусна лінія працювала дуже нестабільно, в місті часто вимикали електрику, і тролейбус змушений був простоювати по кілька місяців (також, як і канатні дороги). У 2008 році система була закрита остаточно. Перед закриттям у місто встигли прийти списані в Тбілісі тролейбуси Škoda 14Tr, однак вони ніколи не виходили у Чиатурі на лінію. На даний момент в деяких місцях залишилася контактна мережа та розтяжки, а також списані тролейбуси на території колишнього депо.
Особистості
В місті народились:
- Буачидзе Тенгіз Павлович (1926—1994) — грузинський літературознавець.
- Наніташвілі Тенгіз Сергійович — радянський вчений в галузі біохімії і технології виноробства.
Див. також
Примітки
- Ioseb Gogitadze; Iza Komladze (2012). Alva Farm Service Center. Alva. Процитовано 27 січня 2012.