Свертушка сіроголова

Све́ртушка сіроголова[3] (Castanozoster thoracicus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[4]. Ендемік Бразилії. Це єдиний представник монотипового роду Сіроголова свертушка (Castanozoster).

?
Свертушка сіроголова

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Підродина: Poospizinae
Рід: Сіроголова свертушка (Castanozoster)
Burns, Unitt, & Mason, 2016
Вид: Свертушка сіроголова
Castanozoster thoracicus
(Nordmann, 1835)[2]

Ареал поширення виду
Синоніми
Poospiza thoracica
Посилання
Вікісховище: Castanozoster thoracicus
Віківиди: Castanozoster thoracicus
EOL: 1050395
ITIS: 562418
NCBI: 1226199

Таксономія

Традиційно сіроголову свертушку відносили до роду Свертушка (Poospiza). Однак молекулярно-філогенетичне дослідження, результати якого були опубліковані у 2014 році, показало, що рід Poospiza був поліфілітичним[5]. За результатами подальшої реорганізації сіроголову свертушку було переведено до новоствореного монотипового роду Castanozoster[6][7]. Наукова назва роду Castanozoster походить від сполучення слів дав.-гр. καστανό — каштановий і ζωστήρ — пояс.

Опис

Довжина птаха становить 15,5 см. Верхня частина тіла сіра, нижня частина тіла білувата. Боки каштанові, на грудях широка каштанова смуга. Під очима білі плями, на крилах білі смужки.

Поширення і екологія

Сіроголові свертушки мешкають на південно-східному узбережжі Бразилії, від Ріо-де-Жанейро і південного Мінас-Жерайсу до півночі штату Ріу-Гранді-ду-Сул. Вони живуть у вологих атлантичних лісах, зокрема в лісах бразильської араукарії. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті від 800 до 2100 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птаахів.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Castanozoster thoracicus.
  2. Nordmann, Alexander von (1835). У Erman, Adolf. Reise um die Erde durch Nord-Asien und die beiden Oceane, in der Jahren 1828, 1829 un 1830 ausgeführt. Naturistoricher Atlas. Berlin: G. Reimer. с. 10, Plate 4 fig. 1.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 лютого 2022.
  5. Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution 75: 41–77. PMID 24583021. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.
  6. J.V. Remsen.  // South American Classification Committee.  2016.
  7. Burns, K.J.; Unitt, P.; Mason, N.A. (2016). A genus-level classification of the family Thraupidae (Class Aves: Order Passeriformes). Zootaxa 4088 (3): 329–354. PMID 27394344. doi:10.11646/zootaxa.4088.3.2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.