Poospizinae

Poospizinae (Свертушчині) — підродина горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae), що включає 15 родів і 48 видів[2]. Представники цієї підродини мешкають в Південній Америці.

?
Poospizinae

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Підродина: Poospizinae
Burns, Unitt & Mason, 2016[1].
Роди
Посилання
Вікісховище: Poospizinae
Віківиди: Poospizinae

Опис

Для представників цієї підродини складно виділити якісь спільні морфологічні або поведінкові ознаки, які б відрізняли їх від представників інших підродин. Представники родини Poospizinae — це відносно дрібні птахи, середня довжина яких становить 12,5-18 см, деякі з них виризняються тонкими дзьобами, пристосованими до живлення комахами, і мелодвйним співом. Переважна більшість з них мешкають в Андах, хоча деякі види також поширені в центральній і східній Бразилії та в регіоні пампи.

Таксономія

Незважаючи на відсутність спільних морфологічних ознак, молекулярно-генетичні дослідження переконливо підтверджують приналежність до цієї підродини[3][4]. Кладистично цю підродину можно визначити як: «Усі нащадки загального предка Xenospingus concolor і Microspingus melanoleucus»[1].

Роди Свертушка (Poospiza) і Зеленяр (Hemispingus) за результатами молекулярно-філогенетичних досліджень виявилися поліфілітичними, що призвело до великої таксономічної реорганізації. За результатами цієї реорганізації було утворено два нових роди (Kleinothraupis і Castanozoster), чотири роди були відновлені (Microspingus, Pseudospingus, Sphenopsis і Poospizopsis), а ще три — розформовані (Pyrrhocoma, Hemispingus і Compsospiza).

Назва підродини Poospizinae була вперше запропонована німецьким орнітологом Гансом Вольтерсом у 1980 році, однак він не надав опис таксону, і він залишився nomen nudum[5]. Авторами підродини вважаються Кевін Бернс, Філіпп Юнітт та Ніколас Мейсон, які описали її у 2016 році[1].

Роди

Примітки
  1. Burns, K.J.; Unitt, P.; Mason, N.A. (2016). A genus-level classification of the family Thraupidae (Class Aves: Order Passeriformes). Zootaxa 4088 (3): 329–354. PMID 27394344. doi:10.11646/zootaxa.4088.3.2.
  2. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 лютого 2022.
  3. A.J. Shultz;K.J. Burns. Plumage evolution in relation to light environment in a novel clade of Neotropical tanagers // Molecular Phylogenetics and Evolution. — 2013. — Вип. 66(1): 112-125. — ISSN 1055-7903. — DOI:10.1016/j.ympev.2012.09.011.
  4. Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution 75: 41–77. PMID 24583021. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.
  5. H.E. Wolters. Die Vogelarten der Erde. Eine systematische Liste mit Verbreitungsangaben sowie deutschen und englischen Namen. — 1975–1982. — С. 743 pp..
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.