Свистун рудочеревий

Свистун рудочеревий[2] (Pachycephala rufiventris) — вид горобцеподібних птахів родини родини свистунових (Pachycephalidae). Мешкає в Австралії і на Новій Каледонії.

?
Свистун рудочеревий

Рудочеревий свистун (самець)

Рудочеревий свистун (самичка)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Свистунові (Pachycephalidae)
Рід: Свистун (Pachycephala)
Вид: Свистун рудочеревий
Pachycephala rufiventris
(Latham, 1801)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Laniarius rubrigaster
Lanius macularius
Lewinornis rufiventris
Pachycephala striata
Sylvia rufiventris
Turdus pectoralis
Turdus prasinus
Посилання
Вікісховище: Pachycephala rufiventris
Віківиди: Pachycephala rufiventris
ITIS: 561777
МСОП: 22705537
NCBI: 381037

Опис

Рудочереві свистуни мають великі голови, короткі дзьоби і відносно довгі, вузькі хвости, виїмчасті на кінці. Виду притаманний статевий диморфізм. Середня довжина рудочеревих свистунів становить 16-18 см при середній вазі в 25 г.

Забарвлення самичок здебільшого тьмяно-коричневе або сіре, нижня частина тіла у них поцяткована темними смужками. Самці переважно темно-сірі з білим горлом, чорним "комірцем" на грудях, чорними смугами від дзьоба через очі до "комірця" і рудуватим черевом.

Спів рудочеревих свистунів мелодійний, являє собою довгі серії звуків і посвистів.

Систематика

Рудочеревий свистун був описаний в 1801 році англійським натуралістом Джоном Летемом. Вид відносили до родів Дрізд (Turdus), Гонолек (Laniarus) і Сорокопуд (Lanius), перш ніж його було віднесено до роду Свистун (Pachycephala).

Підвиди

Виділяють п'ять підвидів:[3]

  • P. r. minor Zietz, FR, 1914 — острови Мелвілл і Батерст;
  • P. r. falcata Gould, 1843 — північ Австралії;
  • P. r. pallida Ramsay, EP, 1878 — північний схід Австралії;
  • P. r. rufiventris (Latham, 1801) — захід, центр, південь і схід Австралії;
  • P. r. xanthetraea (Forster, JR, 1844) Нова Каледонія.

Чорноголові, вохристі і обіранські свистуни раніше вважалися підвидами рудочеревого свистуна, однак були визнані окремими видами.

Поширення і екологія

Рудочереві свистуни живуть в лісах, рідколіссях і чагарникових заростях, а також в садах і на плантаціях. Навесні птахи мігрують на південь Австралії, а восени — на північ. Новокаледонські свистуни не мігрують, мешкають у відкритих лісових масивах і саванах.

Раціон

Рудочереві свистуни харчуються переважно комахами, доповнюють свій раціон насінням, плодами, іноді ягодами і зеленими частинами рослин. Вони ніколи не шукають здобич на землі, що незвично для свистунів.

Розмноження

Сезон розмноження триває з липня по лютий. Рудочереві свистуни моногамні, і самці, і самички насиджують яйця і піклуються про пташенят. Лише самичка будує гніздо, яке має чашоподібну форму і робится з гілочок, лоз, трави і прикріплюється до гілки на дереві за допомогою павутиння. Інкубаційний період триває 13 днів.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Pachycephala rufiventris.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Whiteheads, sittellas, Ploughbill, Australo-Papuan bellbirds, Shriketit, whistlers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 серпня 2021.

Джерела

  • Clements, James F. (2000). Birds of the World: a Checklist. Cornell University Press. с. 880. ISBN 0-934797-16-1.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.