Свобода или смърт (газета)

«Свобода или смърт» («Свобода або смерть») — болгарська газета, нелегальний друкований орган Внутрішньої македонської революційної організації, що виходила в 1924—1934 рр.[1]

болг. Свобода или смърт

Брой №1, 10 декември 1924 г.
Тип former periodicald
Мова болгарська
Видавець Внутрішня македонська революційна організація
Засновано 10 грудня 1924
Редактор Kosta T︠S︡ŭrnushanovd
Припинення публікацій червень 1934
Наклад 3000—6000 прим.
 Свобода или смърт у Вікісховищі

Випуски
Річниця Випуск Дата
I 1 — 24 10 грудня 1924 — 15 грудня 1925
II 25 — 46 1 січня 1926 — 6 грудня 1926
III 47 — 61 5 січня 1927 — 19 грудня 1927
IV 62-84 5 січня 1928 — 18 грудня 1928
V 85 — 107 20 лютого 1929—1929
VI 108-122 15 січня 1930 — грудень 1930
VII 123 — 130 січень 1931 — вересень 1931
VIII 131-138 січень 1932 — грудень 1932
IX 139-144 січень 1933 — грудень 1933
X. 145-150 березень 1934—1934

До 1929 року газета виходила двічі на місяць, а з 1930 — раз на місяць. Тираж коливався від 3000 до 6000 штук[1]. Випуски 103, 107, 148—150 не знайдено. Впродовж 5 років редактором газети був Коста Царнушанов. 150 випусків видали Аспарух Мініков, Димитар Дражев та Спіро Недков. 147 — Димітар Курін. Газета виходила в друкарні «Овчаров».

Політика

Випуск № 1 «Свобода или смърт» оголосив програму газети:

« „Свобода или смърт“. В історії громадських рухів не існує такого короткого і активного гасла. Тридцять років воно завжди незмінно було на прапорі ВМОРO. Це не партійна програма, що гуртує воїнів за владу… Любов до Македонії, любов безкорислива і нерентабельна, як і готовність жертвувати собою за неї… Під її широким і могутнім крилом для вірної і братської служби зібралися і болгарин, і волох, і турок, і албанець…[2]  »

Газета боролася за звільнення і возз'єднання Македонії. Її основною метою була публікація інформації про тяжке становище македонських болгар під сербською та грецькою владою, а також про діяльність революційної організації. Вона опублікувала прохання македонського болгарського населення до Ліги Націй, поінформувала про роботу VIII конгресу ВМОРО в 1932 р. та Велику Македонську Раду в 1933, опублікувала офіційні документи ЦК ВМОРО, звіти про бої груп ВМОРО Петра Станчева, Петра Костова. Газета також публікувала інформацію про діяльність легальних македонських організацій — Благодійних Братств, Македонської Спілки Молоді, Македонської Спілки жінок і Болгарських емігрантських організацій у США та Канаді. Газета вів полеміку з сербськими македонськими газетами «Южна звезда» (1922-1926) і «Вардар» (1932-1936) і спростовувала хибні твердження сербської преси про ситуацію в Македонії[1].

Що стосується зовнішньополітичних аспектів руху, газета категорично відкидала ідеї Балканської федерації (1930) як засобу вирішення македонського питання, показувала безглуздість режимів у Королівстві Югославія та Греції, утверджуючи позицію ВМОРО щодо недосконалих відносин з Югославією та Грецією і твердо боролася проти ідеї Інтегральної Югославії[1].

« Моральна отрута, що приходить до нас сьогодні, — це „Югославія“… ми не дозволяємо болгарам, що походять з вільного царства, шукати самогубства як народ. Можливо, деякі з їхніх духовних і політичних лідерів цього хочуть. А Коста Тодоров точно хоче.

Але ми, македонські болгари, цього не хочемо, і знайдемо шляхи і сили, щоб зберегти наше болгарське життя[3].

  »

Газета також виступала проти втручання Комуністичного Інтернаціоналу в справи македонської революційної організації і за співпрацю з хорватським визвольним рухом[1].

Газета в перші роки свого виходу перебувала під впливом члена ЦК ВМОРО генерала Александра Протоґерова і атакувала лівих в революційному русі — Димитара Влахова, Георгія Занкова. Після вбивства Протогерова в 1928 протогерістське крило видавало власну газету «Свобода или смърт» паралельно до 1930-х років, після того, як Прогресивний VII конгрес був перейменований на «Революционен лист». Старий журнал почав стежити за михайлівським крилом організації і виступав проти діяльності Георгія Баждарова, Кирила Парлічева, Наума Томалевського, Георгія Попхристова[1].

Газета перестає видаватися після заборони ВМОРО і «Уряду 19 травня» в 1934.[4][5][6]

Галерея
  • Випуск №59, 15 листопада 1927 р
  • Випуск №86, 18 січня 1929 р
  • Випуск № 141, квітень 1933

Посилання

Акцията на Иван Момчилов в София; год. IV, брой 77, 21 август 1928 година

Примітки
  1. Енциклопедия „Пирински край“, том II. Благоевград: Редакция „Енциклопедия“. 1999. с. 243. ISBN 954-90006-2-1. OCLC 402347787. OCLC 164890629
  2. Свобода или смърт, брой 1, 10 декември 1924, стр. 1.
  3. Свобода или смърт, брой 141, април 1933, стр. 1.
  4. Български периодичен печат 1844—1944. Анотиран библиографски указател, том 2, Български библиографски институт «Елин Пелин», Наука и изкуство, София, 1966, стр. 276.
  5. Куманов, Милен. «Македония. Кратък исторически справочник», София, 1993, стр. 226.
  6. Македонският въпрос в буржоазна Югославия 1918—1941, К. Палешутски, стр. 212—213.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.