Свято-Іллівська церква (Шепіт)
Свято-Іллівська церква — дерев'яна церква, поєднання характерної для Буковини традиційної архітектури однокупольного храму та панівної наприкінці ХІХ століття архітектури модерну у селі Шепіт Чернівецької області.
Свято-Іллівська церква | |
---|---|
| |
47°47′57″ пн. ш. 25°09′13″ сх. д. | |
Країна | Україна |
Місто | Чернівецька область |
Конфесія | УПЦ МП |
Тип | церква |
Тип будівлі | церква |
Стиль | дерев'яна архітектура, модерн |
Перша згадка | 1898 рік |
Стан | задовільний |
Свято-Іллівська церква Свято-Іллівська церква (Україна) Свято-Іллівська церква Свято-Іллівська церква (Чернівецька область) | |
Архітектура
Одноверха, монументальна, має складний східчастий силует і нетрадиційні для буковинської школи народного будівництва криволінійні форми, які використовувалися наприкінці XІX — на поч. XX ст. у модерному стилі. В її архітектурному вирішенні поєднуються традиційна архітектура однокупольного храму і особливості модерного стилю. Церква складається із значно витягнутої у поперечному напрямку нави, а також розташованих на схід і захід від неї витягнутих у поздовжньому напрямку бабинця і вівтаря (з ризницею і паламарнею з північної та південної сторін).
Домінантою церкви є масивний купол над центром витягнутої нави у вигляді приплюснутої цибулини. Круті дахи над бабинцем і вівтарем завершуються відтягнутими уверх коньками, що надає споруді додаткових криволінійних форм. Стіни вівтаря і нави розділені на два яруси піддашшям на фігурних кронштейнах, а бабинець оточує відкрита арочна галерея над опасанням. Додаткову декорацію храму надають невеликі стрілчасті вікна з різнокольоровими шкельцями.
У середині церкви є цісарський трон — унікальний витвір мистецтва, який при розпаді Австро-Угорської імперії у 1918 році не встигли забрати до Відня і залишили у Шепоті[1].
До складу ансамблю Іллінської церкви входить також двоярусна каркасна дзвіниця з главкою у формі цибулини, що повторює своєю формою купол церкви, та дерев'яна огорожа з вхідною брамою, вкритою ґонтовим дахом.
Історія
Збудована 1898 року на честь 50-річчя правління цісаря Франца Йозефа І на місці старої Успенської церкви, збудованої 1763 року.