Свірчі

Свірчі, або Сверчі гербу Сверчик (пол. Świerczkowie) — шляхетський рід сілезького походження. Представники роду посідали уряди (посади) та володіли маєтностями в Україні, куди прибули за часів князя Владислава Опольського.

Представники

  • Адамко (вірогідний представник роду[1])
  • Адам Ярош — дідич Гусятина
  • Пйотр (з Вахнівців) — кам'янецький хорунжий у 1450—1458[2]
  • Павел — кам'янецький хорунжий у 1450, може, брат Пйотра[3]

  • Миколай Свірч або Бедрих (також з Новодвору) — внук або син Миколая Бедриха, кам'янецький стольник (1464—1466), каштелян (1467—1492), у Адама Бонецького помилково Ян[4]
    • Анджей (Новодворський, з Городка, пом. 1510) — кам'янецький підкоморій[5]

Ян Свірч-старший, син Адама з Гусятина, здійснив обмін з Боною Сфорцою, польською королевою, у 1539 році свого дідичного села Маньківці на Гусятин та Кутківці. 1559 р. король Сиґізмунд II Авґуст надав Гусятину магдебурзьке право


  • Ян Свірч-молодший, син Яна Свірча-старшого
  • Анна Лянцкоронська, дружина Яна Свірча-молодшого
  • діти:
  • Анна-Ельжбета (Гальшка)

Володіння

Городок, Гусятин, Чорний Острів,

Примітки

  1. Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі… — С. 40.
  2. Urzędnicy podolscy… — S. 236.
  3. Urzędnicy podolscy… — S. 238.
  4. Urzędnicy podolscy… — S. 190.
  5. Urzędnicy podolscy… — S. 222.
  6. Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі… — С. 39.
  7. Żelewski R. Jazłowiecki (Monasterski) Jerzy h. Abdank // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1964. — T. XI/1, zeszyt 48. — S. 122—123. (пол.)
  8. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — t. 2. — S. 219. (пол.)
  9. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1903. — Cz. 1. — T. 6. — S. 280. (пол.)
  10. Czarny Ostrów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 767. (пол.) — S. 767. (пол.)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.