Свістель Франц

д-р Франц Свістель (17 липня 1887, Бучач — 4 липня 1966, Сіракузи, США) — український адвокат, громадсько-політичний діяч в Галичині, США. Доктор права.[1]

Свістель Франц
Хорунжий Франц Свістель. На постою УСС за Збручем 1917 року.
Народився 17 липня 1887(1887-07-17)
Бучач, нині Тернопільська область
Помер 4 липня 1966(1966-07-04) (78 років)
Сіракузи
Країна  ЗУНР  США
Національність українець
Діяльність правник, громадський діяч, політик
Alma mater Львівський, Віденський університети
Військове звання поручник УГА
Партія УНДО
Конфесія греко-католик
Рід Свістелі
Батько Тома Свістель
Мати Павліна Свістель з Янґелів
Родичі брати о. Юліан, Антон, Микола, сестра Йосифа
Діти Володимир, Дарія (Марковська)

Життєпис

Народився 17 липня 1887 року в м. Бучачі, нині райцентр Тернопільської області, Україна (тоді Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина) в сім'ї шевця.

Закінчив Бучацьку цісарсько-королівську гімназію (1909 року[2]). Продовжив навчання в Українській академічній ґімназії у Львові[джерело?]. Право студіював у Львівському та Віденському університетах, навчався також у Вищій торговельній школі у Відні. Працював адвокатом у Перемишлі.

Мобілізований під час перша світової війни, воював у складі Легіону УСС. З листопада 1918 р. — державний комісар Перемишлянського повіту ЗУНР.[3] Разом з УГА в липні 1919 р. перейшов за Збруч, воював у її складі (четар, поручник).

Надзірна рада Центросоюзу

1922 р. повернувся до Галичини, мав адвокатську практику в Бережанах, Перемишлянах (тут у нього проходив практику земляк — майбутній доктор Гузар Михайло — вояк УГА, адвокат[4]), Львові. 1928 р. обраний послом до Сейму. Був головою Перемиського[1] повітового комітету УНДО. З 1937 р. — у Львові (деякий час — генеральний секретар УНДО). Восени 1939 р. переїхав до Кракова.

1941 р. заарештований ґестапо, потрапив до концентраційного табору Аушвіц. Звільнений 1945 р., перебував у таборі для переміщених осіб у Німеччині. З 1949 (або 1950) року мешкав у Сіракузах (США). Брав участь у діяльності українських емігрантських організацій: член виділу Українського конґресового комітету Америки, Товариства колишніх вояків УГА.

Примітки
  1. Мельничук, с. 237.
  2. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1909. — S. 74.
  3. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад — грудень 1918 року). Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2015.
  4. Шипилявий С. Меценати, фундатори і передплатники пропам'ятної книги «Бучач і Бучаччина» // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 757.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.