Свічник

Свічни́к[1][2], заст. шанда́л[3] (від фр. chandelier), світоч[4] — підставка для встановлення свічки.

Свічник на п'ять розгалужень, Острозький замок

Історія

Свічники відомі з давніх-давен, але зараз вони майже витіснені електричними, олійними чи гасовими лампами.

У світському житті, свічники з бронзи або латуні, з'являються з 15-го століття. У 17-му і 18-му століттях, у будинках буржуазії, більш поширеними стають люстри, ніж канделябри. Але з кінця 18-го століття, свічники є прикрасою на святковому столі — тепер стало можливим виготовляти їх зі срібла. Канделябри на багато розгалужень із порцеляни або, іншого керамічного матеріалу, є більш рідкісними, ніж з металу, до якого додається, після пізнього бароко, ще й олово. В Італії канделябри часто виготовляли з мармуру.

Ліхтарі у вигляді канделябрів, з'явилися з 18-го століття, ще більше розповсюдилися, з появою газового освітлення у 19 столітті. З тих пір вони набули великого значення для освітлення та прикрашення громадського простору. Спочатку такі ліхтарі виковувалися з металу, а пізніше виплавлялися з чавуну або литої бронзи, особливо якщо вони були складної конструкції.

Порцелянові свічники з Карнеґі-музею мистецтв, близько 1735—1740.

Для захисту свічника від крапель воску чи стеарину на нижню частину свічки можуть надівати скляний, кришталевий, порцеляновий або металевий кружок з отвором — розетку[5].

Виготовляння

Виготовляють свічники з металів, скла, порцеляни, дерева та іншого, за допомогою таких інструментів, як силіконовий пістолет, плоскогубці, ножиці, стека, шило.

Види
  • Бра — настінний свічник
  • Канделябр — декоративний багаторіжковий свічник
  • Жирандо́ль (від фр. girandole < італ. girandola < лат. gyrare — «обертатися») — великий фігурний свічник для декількох свічок[6]
  • Люстра — підвісний свічник для багатьох свічок
  • Ліхтар зі свічником
  • Свічадо — підвісний свічник для багатьох свічок[7]
  • Торшер — підлоговий свічник
  • Трисвічник — свічник на три свічки
Поштова марка "Свічник, N", Пошта України, 2007 рік

Храмові й обрядові свічники
  • Дикирій — предмет архієрейського богослужіння, свічник на дві свічки
  • Трикирій — предмет архієрейського богослужіння, свічник на три свічки
  • Панікадило — велика люстра з свічками або стоячий канделябр перед іконами, звичайно в церкві
  • Ставни́к, поставни́к — великий церковний свічник
  • Семисвічник
  • Свічник-трійця — свічник на три свічки, використовуваний мирянами на Західній Україні
  • Менора — семисвічник, вживаний у юдейських обрядах

Інші значення
  • «Свічником» також називали звичайного світляка (Lampyris noctiluca) — комаху родини Світлякових[2].

Див. також

Примітки
  1. Свічник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Свічник // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Шандал // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Світоч // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Розетка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Жирандоль // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Свічадо // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.