Себастьяно Річчі

Батьки — Лівіо та Адреана Річчі. Родина мешкала в Беллуно, де і хрестили сина 1 серпня 1659 року. Точних відомостей про вчителів не збережено. Вважають, що навчався у художника Себастьяно Маццоні або у Федеріко Червеллі, що був послідовником Луки Джордано.

Була якась неприємність в стосунках з якоюсь жінкою, що завагітніла від нього. Мав звинувачення у отруєнні тої жінки, був арештований та запроторений у в'язницю. Стосунки налагодились, по допомозі впливової родини Пізані був звільнений з в'язниці і узяв шлюб з тією жінкою, що народила йому дитину.

Художнє навчання продовжив у місті Болонья під керівництвом Джан Джузеппе дель Соле, художника — декоратора. Декоративність стане головною рисою творчої манери художника як в релігійних, так і міфологічних композиціях.

Серед перших замовників Себастьяно Річчі — володар Мантуї Раннучо II Фарнезе. У 1686 році художник виконав релігійний образ « Оплакування Христа» для церкви Нуово Капуцино. У 1687–1688 роках він створив серію полотен зі сценами життя папи римського Павла III для палацу герцогині Фарнезе в місті П'яченца. Папа Павло III теж походив з родини Фарнезе.

Плафон «Покарання Амура»

Перший вимушений шлюб художника був досить невдалий. Про це свідчить нова любовна пригода Себастьяно. Він потайки покинув дружину з дочкою у Болоньї і втік з новою коханкою (дочкою художника Джованні Франческо Перуццині) у Турин. Авантюра закінчилася новим судовим переслідуванням і ув'язнням тепер вже у Турині. Художник мав вирок і покарання смертю. Але клопотаннями свого патрона герцога Раннучо II Фарнезе його звільняють. Герцог дає йому шанс утамувати темперамент і відсилає його у Рим. В Римі Себастьяно копіював по замові герцога фреску Рафаеля Санті « Коронація Карла Великого», яку передали королю Франції Луї XIV. В грудні 1594 року помер покровитель художника — Раннучо II Фарнезе. Себастьяно покинув Рим і перебрався у Мілан. Перебування в Мілані означене працею над релігійними образами для каплиці церкви Сан-Бернардино деі Морті та знайомством з творами художника Алессандро Маньяско. Трагізм світосприйняття та песимізм Маньяско залишили Себастьяно Річчі байдужими. Прихильник насолод і радісних сторін життя був далеким від філософських узагальнень. А його картини і фрески переповняли численні фігури із міфів чи Біблії і яскраві, святкові фарби навіть в драматичних сценах (« Мойсей та дочки Іофора», «Двобій Геракла з кентавром Нессом», "Покарання Амура " тощо.) Чимала кількість картин присвячена еротичним міфологічним сценам, через що художника вважають попередником та найраннішим представником стилю рококо в венеціанському живопису.

У 1698 році Себастьяно Річчі повернувся у Венецію, але час від часу покидає її, бо приймає замови з інших міст . Художнім авторитетом для митця в цей час став декоративний хист Паоло Веронезе, відомого венеціанського художника доби Відродження. Серед найцікавіших замов цього періоду — фрески для палацу Маручеллі — Фенци у Флоренції та декоративні твори у палаці Пітті. Популярність Себастьяно Річчі зростає і перетинає кордони італійських князівств.

У 1712 році Себастьяно Річчі відбув у Англію разом з помічниками (племінником та Марко Річчі). По замові лорда Барлінгтона вони виконали серію з восьми картин на міфологічні сюжети. Створили вони і декор в каплиці палацу Кеннонс. Перебування в Англії тривало чотири роки, після чого Річчі перебрався у Париж, відомий мистецький центр ще з 17 століття. У 1718 році Королівська академія живопису і скульптури в Парижі обрала художника своїм членом за міфологічну картину « Тріумф Мудрості» .

Учнями Себастьяно Річчі були художники Франческо Фонтебассо і Марко Річчі.

Себастьяно Річчі. «Флора», до 1716 р., Художній музей Блентон, Техас.

Себастьяно Річчі. «Двобій Геракла з кентавром Нессом», до 1707 р., Палац Мацукеллі-Фенці, Флоренція

«Моління про чашу»

• «Оплакування Христа»
• "Папа Павло ІІІ ініціює мирну угоду між королем Франціском І та імператором Карлом V "
• «Апофеоз папи Павла ІІІ»
• «Молитва Папи Григорія перед Мадонною задля позбавлення від чуми»
• «Янгол — охоронець»
• «Теодолінда засновує базиліку»
• «Нептун та Амфітріта»
• «Сусанна і старці»
• «Венера і Амур»
• "Аврора і Тітон "
• «Селена і Ендміон»
• «Дитинство Ромула і Рема»
• «Причастя Св. Марії Єгипетської»
• «Розп'яття з передстоячими Мадонною і святими»
• «Відсіч голови Св. Івана Предтечі»
• «Мадонна з немовлям і святими»
• «Родина перського царя Дарія перед Олександром Македонським»
• «Вивільнення Апостола Петра з в'язниці»
• «Єсфір перед царем Артаксерксом»
• «Геркулес після двобою з Какусом»
• «Двобій Геракла з кентавром Нессом»
• «Венера і Сатир»
• «Мойсей та дочки Іофора»
• «Купання Вірсавії»
• «Ассунта»
• «Покарання Амура»
• «Свята Родина зі святою Єлизаветою»
• «Христос в домі Симона фарисея» (Христос і грішниця)
• «Купідон перед Юпітером»
• «Вакх та Аріадна»
• «Богиня Діана та німфи»
• «Сусанна перед Данилом»
• «Ідолослужіння царя Соломона»
• «Агар в пустелі»
• «Екстаз Святої Терези Авільської»
• «Зустріч Ревекки і Елеазара біля колодязя»
• «Христос і грішниця»

• 
  «Молитва Папи Григорія перед Мадонною задля позбавлення від чуми»
• 
  «Сусанна і старці»
• 
  «Венера і Амур»
• 
  Плафон «Венера і Адоніс»
• 
  «Вакх та Аріадна»
• 
  «Аврора і Тітон»
• 
  «Дитинство Ромула і Рема»
• 
  «Ассунта»
• 
  «Геркулес після двобою з Какусом»
• 
  «Селена і Ендміон»
• 
  «Єсфір перед царем Артаксерксом»
• 
  «Святий Бруно перед Мадонною»

• Живопис бароко
• Венеціанська школа
• Плафон (живопис)
• Фреска
• Джованні Доменіко Ферретті