Себастьяно Серліо

Народився і жив в місті Болонья. Первісні художні навички отримав від батька. Починав як художник, бо тоді найкращі молоді таланти йшли в художники (Боттічеллі, Перуджино, Рафаель, Лоренцо Лотто, Джорджоне, Тіціан). Художником починав і свою кар'єру геніальний архітектор Браманте. Як інженер проектував фортеці.

З 1514 року Серліо в Римі, де працював в архітектурній майстерні Бальдассаре Перуцці. У зв'язку з пограбуванням Риму 1527 р.будівельні роботи там припинилися, а життю багатьох майстрів загрожувала смерть.

Себастьяно перебрався в Венецію, де мешкав у 1527—1540-х рр. Довго працював над серією книжок по архітектурі. Ймовірно, від перебування у Венеції після Серліо мало що залишилося. Адже будівництво у Венеції мало власні особливості — там потрібно було враховувати вологі ґрунти і знати технології побудови споруд на палях.

З семи замислених надрукувати встигли не всі. Першою у 1537 р. була надрукована одразу четверта книга «Загальні правила архітектури». Вона уславила майстра і той дістав запрошення на роботу у Фонтенбло від короля Франції.

Він представник так званої першої школи Фонтенбло. За припущеннями, Серліо привабив короля Франциска І не стільки як майстер, що вибудував якісь ефектні споруди, а саме як інженер і автор архітектурних трактатів. У Франції Себастьяно Серліо створив проекти декількох приватних палаців, серед котрих збережений лише замок-палац Ансі-де-Фран.

Саме Серліо створив тип французького міського помешкання  — отель. В 1544—1546 рр. за проектом Себастьяно Серліо збудували Hotel de Ferrare a Parigi (Grande Ferrare) у Фонтенбло, що став прототипом багатьох помешкань аристократів 16-18 століть.

Пізні роки життя Серліо мало відомі, він жив у місті Ліон. Помер у Фонтенбло.

Друковані видання С. Серліо знайшли уважних послідовників у самій Франції, в Нідерландах, в острівній Британії як підручник зразків з ідеями італійського відродження. Його плани і фасади римських церков помітно вплинули на архітектурний репертуар низки заальпійських будівничих. Вже через п'ять років після першого оприлюднення видання Серліо його передрукували у місті Антверпен у перекладі, що створив Пітер Кук ван Альст. Прихильником настанов Серліо в архітектурі був Ганс Вредеман де Вріс. Відомі передруки книги Серліо у редакції Пітера Кука ван Альста від 1606 та 1611 років. Видання книг Себастьяно Серліо були у приватних бібліотеках таких відомих північних архітекторів як Крістофер Рен та Ініго Джонс.

• Серліо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Себастьяно Серліо

• Sabine Frommel: Sebastiano Serlio, architetto. Electa, Mailand 1998, ISBN 88-435-5473-5
• Myra N. Rosenfeld: Sebastiano Serlio on Domestic Architecture. Different dwellings from the meanest hovel to the most ornate palace. MIT Press, Cambridge, Mass. 1978, ISBN 0-262-19174-1
• William Bell Dinsmoor: The literary remains of Sebastiano Serlio. In: The Art Bulletin. Bd. XXIV (1943), S. 55–91, 115—154

• Французьке мистецтво
• Північне Відродження
• Маньєризм
• Сад бароко
• Трактат
• Північний маньєризм
• Ганс Вредеман де Вріс
• Жак Андруе Дюсерсо старший

1. https://www.kulturarv.dk/kid/VisKunstner.do?kunstnerId=3119