Себастьян Собеський
Себа́стьян Собе́ський гербу Яніна (пол. Sebastian Sobieski; бл. 1552 — перед 26 березня 1615) — польський шляхтич, військовий та державний діяч Корони Польської у Речі Посполитій.
| Себастьян Собеський | |
|---|---|
| Sebastian Sobieski | |
 Портрет Себастьяна Собеського | |
| Народився | бл. 1552 |
| Помер | перед 26 березня 1615 |
| Поховання | можливо, костел бернардинців (Тикоцин) |
| Підданство | Королівство Польське |
| Національність | поляк |
| Діяльність | військовий та державний діяч |
| Alma mater | можливо, школа кальвіністів у Бихаві |
| Суспільний стан | шляхтич |
| Посада | хорунжий великий коронний, посол Сейму Речі Посполитоїd, Q66201277? і Q66201185? |
| Конфесія | кальвініст, потім римо-католик |
| Рід | Собеські |
| Батько | Ян Собеський |
| Мати | Катажина з Ґдешинських |
| У шлюбі з | Анна з Венцборка Зебжидовська |
| Діти | Томаш, Стефан Зофія Констанція |
 Герб варіант гербу Яніна | |
Життєпис
Народився близько 1552 року.[1] Один з синів ротімстра кавалерії Яна Собеського (бл.1518—1564) та його дружини Катажини з Ґдешинських. Мав старших братів Миколая і Марека.[2]
Можливо, навчався у школі кальвіністів у Бихаві. Потім, як і брати, став римо-католиком. Певне, за сприяння Яна Саріуша Замойського 17 грудня 1576 був прийнятий до пажів двору короля Стефана Баторія. 1 травня 1584 був переведений до групи пол. jurgieltnikow (лат. salatariati saeculares), в якій був до смерті короля, після чого став прихильником Я. С. Замойського. Очевидно, брав участь в обороні Кракова від нападу військ архікнязя Максиміліана ІІ Габсбурга в 1587 році та битві під Бичиною 1588 року. У червні 1594 року король Сигізмунд III Ваза в Стокгольмі видав привілей, за яким війтівство у Щирці отримав Себастьян Собеський. У травні 1596 «авансував» на посаду хорунжого надвірного коронного після її звільнення братом Мареком.
На початку 1602 року[3] на Люблінському сеймику був обраний послом Сейму. Передавав канцлеру Я. С. Замойському свіжі новини з Любліна та воєводства. Під час конфлікту короля з Я. С. Замойським дотримувався радше нейтралітету, а після смерті останнього став на сторону Сигізмунда III Вази. 5 липня 1607 року брав участь у битві під Гузувом на стороні короля. Від серпня 1609 року брав участь у поході військ під проводом Сигізмунда III Вази під Смоленськ та наступній облозі міста. За участь у поході отримав посаду Болеславського[4] старости в Серадзькому воєводстві.
Помер перед 26 березня 1615. Певне, був похований у костелі бернардинів Тикоцина, де було поміщено присвячені йому та дружині таблички з епітафіями, які нині втрачені.[1]
Маєтності
1583 року з братом Мареком і стрийком Станіславом провели поділ маєтностей, належних до села Пилашковиці (пол. Pilaszkowice, нині в складі гміни Рибчевіце Свідницького повіту Люблінського воєводства), які стали його дідичним селом. У грудні 1596 року король надав йому кам'яницю у Львові, яку звали Кеглярівкою або Шембеківкою; у травні 1598 — села Острів, Семенівка та Кросно поблизу Щирця. 1600 року мав судовий процес з луківським старостою Павелом Мнішеком щодо викоритання сіл Ягідне (пол. Jagodne) і Броди (пол. Brody).[1]
Сім'я
Дружина — Анна з Вєнцборка Зебжидовська, донька Миколая; шлюб уклали перед 15 травня 1598. Діти:
Примітки
- Gmiterek H. Sobieski Sebastian h. Janina (ok. 1552—1615)… — S. 509.
- Plewczyński M. Sobieski Jan h. Janina (ok.1518—1564) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 2000. — T. XXXIХ/4, zeszyt 163. — S. 496—497. (пол.)
- в джерелі вказано 30.ІІ.1602
- нині село Болеславець (пол. Bolesławiec) Лодзького воєводства
- Gmiterek H. Sobieski Sebastian h. Janina (ok. 1552—1615)… — S. 509—510.
Джерела
- Gmiterek H. Sobieski Sebastian h. Janina (ok. 1552—1615) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, PAU, 2000. — T. ХXXIX/4, zeszyt 163. — S. 509—510. (пол.)