Сезар де Вандом

Сезар де Бурбон[6] (фр. César de Bourbon; 3 червня 1594(15940603) — 22 жовтня 1665) — герцог де Вандом з 1598 року, герцог де Бофор и герцог д'Етамп з 1599 року, 5-й герцог де Пентьевр, герцог де Меркер; великий адмірал Франції (1651 року). Родоначальник роду Вандом, побічної лінії династії Бурбонів.

Сезар де Вандом
фр. César de Vendôme
Народився 3 червня 1594(1594-06-03)[1][2]
Шато-де-Кусіd, Кусі-ле-Шато-Оффрик
Помер 22 жовтня 1665(1665-10-22)[3][4][…] (71 рік)
Париж, Королівство Франція
Країна  Франція
Діяльність аристократ, військовослужбовець
Вчителі Nicolas Vauquelin des Yveteauxd
Знання мов французька[3]
Учасник Franco-Spanish War (1635–1659)d
Титул Duke of Beaufortd і Duke of Vendômed
Посада governor of Brittanyd
Військове звання Адмірал
Рід Bourbon-Vendômed
Батько Генріх IV
Мати Габріель д'Естре
Брати, сестри Catherine Henriette de Bourbond і Alexandre de Vendômed
У шлюбі з Françoise de Lorrained[5]
Діти Єлизавета Бурбон-Вандомська, Louis, Duke of Vendômed і Франсуа де Бурбон-Вандом
Нагороди

Портрет Сезара, герцога Вандомского

Біографія

Позашлюбний син короля Франції Генріха IV Великого і Габріель д'Естре (кін. 1571 — 1599), герцогині де Бофор.

Народився 3/7 червня[7] 1594 року в замку Куси, Пікардія. Узаконений в 1595 році. В 1598 році возведений своїм батьком в гідність герцога Вандомского. Після смерті матері в 1599 році став герцогом де Бофор і д'Етамп.

Під час малолітства свого єдинокровного брата, Людовика XIII, Сезар брав участь в придворних інтригах і неодноразово піддавався за це тюремному ув'язненню. В 1626 році, за участь в змові Шале проти Рішельє, він, разом з своїм братом Олександром, великим пріором Мальтійського орден, був ув'язнений в Венсенський замок. Коли його брат в 1629 році умер в ув'язнені, Вандом виклопотав собі звільнення з в'язниці і відправився в Голландію.

Хоча через кілька років, двір і пустив його вернутися до Франції, але в 1641 році, будучи викритий в нову змову, Вандом біг в Англію; по розпорядженням Рішельє, він був заочно засуджений до страти. Тільки після смерті кардинала він повернувся до Франції і був виправданий судом.

Після смерті Людовика XIII ввійшов в милість в його вдови, королеви Анни Австрійської. Однак участь в змові Високомірних, а Потім і в «Фронді принців» зіпсувало відношення герцога Вандома з королевою, і він повинен був знову залишити Францію.

Отримавши в 1650 році дозвіл повернутися до Франції, Вандом залишився вірним двору і, у званні Великого адмірала Франції, розбив в 1655 році іспанський флот при Барселоні.

Помер 22 жовтня 1665 року у власному готелі де Вандом в Парижі.

Сім'я

Жінка: (з 7 липня 1609, Фонтенбло) Франсуаза Лотарінгська (1592—1669), герцогиня де Меркер і де Пентьевр, дочка Філіпа-Еммануеля Лотарінгського, герцога де Меркера. Троє дітей:

Примітки
  1. Lundy D. R. The Peerage
  2. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Encyclopædia Britannica
  5. http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine4.html
  6. в літературі також іноді іменується Цезарем
  7. по іншим даним 3 травня 1594
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.