Пріор

У давньоримському війську пріор — командир перших центурій маніпули.

• Пріор — це насамперед титул настоятеля невеликого чоловічого католицького монастиря або старшого після абата-настоятеля члена чернечої громади (першого помічника абата). Монастир, в якому має місце проживання пріор, називається пріорі.

• Пріор — помічник абата раннього середньовіччя.[1]

• Пріорами називалися настоятелі монастирів Клюнійского ордена, підлеглі абатові Клюні.

• Пріорами називаються настоятелі монастирів картезіанців, іеронімітів, домініканців, кармелітів, августинців.

• Настоятелі картезіанських обителей називаються пріорами. Генералом ордена є пріор Гранд Шартрез. Генеральний капітул ордену складають всі пріори і громада Великий Шартрез.

• У домініканців провінційний пріор очолює відділення ордену в країні, Конвентуальний пріор (або просто пріор) — громаду (Пріорство, Конвент).

• Августинський орден і орден кармелітів очолюють генерал-пріори.

• У духовно-лицарських орденах пріорами називаються начальники провінцій (місцевих підрозділів ордена). Пріор або великий пріор — друге після великого магістра (гросмейстера) посадова особа ордена.

• Пріор — називалися посланці раси «Орай» в телесеріалі «Зоряна брама» в 9 −10 сезонах.

• Пріорат.

• Приор / Цамерян И. П. (глав. редактор). Краткий научно-атеистический словарь.— Москва: Наука, 1964.— 644 с.— С. 457. (рос.)