Семеніхін Володимир Сергійович

Володимир Сергійович Семеніхін (9 лютого 1918, Суми — 27 листопада 1990, Москва) — радянський учений, доктор технічних наук (1964), професор (1968), академік АН СРСР (1972; член-кореспондент 1968), Герой Соціалістичної Праці (1981), Лауреат Ленінської (1985) та двох Державних премій СРСР (1970, 1976), депутат Верховної Ради СРСР (1984—1989).

Семеніхін Володимир Сергійович
Народився 9 лютого 1918(1918-02-09)
Суми, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер 27 листопада 1990(1990-11-27) (72 роки)
Москва, СРСР
Поховання Востряковський цвинтар
Країна  СРСР
Діяльність науковець, політик
Alma mater Московський енергетичний інститут
Заклад Q4314488?, Urals Optical-Mechanical Plantd, Q4530897? і Moscow State Institute of Radio-engineering Electronics and Automationd
Посада депутат Верховної ради СРСР
Звання професор
Ступінь доктор технічних наук і Список академіків АН СРСР (1972)
Членство Академія наук СРСР
Нагороди


Навчання

Закінчив Московський енергетичний інститут (1941), вчився на кафедрі автоматики і телемеханіки.

Трудова діяльність

У 1941 році після початку німецько-радянської війни В.Семеніхін був направлений у Свердловськ на завод № 217 Народного комісаріату озброєнь СРСР, де він працював над створенням і відпрацюванням технології виготовлення нових зразків авіаційних гарматно-кулеметних і бомбардувальних прицілів.

У 1946—1948 роках працював старшим інженером технічного управління Міністерства озброєння СРСР.

З 1948 року працював на заводі № 569 Міністерства озброєння СРСР, спочатку начальником цеху, а з 1950 р. начальником ОКБ — головним конструктором того ж заводу.

Наукова діяльність

У 1963—1971 роках директор Науково-дослідного інституту автоматичної апаратури (НДІАА).

У 1971—1974 роках заступник міністра радіопромисловості.

В 1975 році разом з академіками Віктором Михайловичем Глушковим та Віктором Григоровичем Афанасьєвим відправив у Центральну контрольну комісіх КПРС характеристику наукової значущості робіт Побіска Кузнецова, на підставі якої останнього відновили в партії.

Похований на Востряковському кладовищі[1] у Москві.

Нагороди

Нагороджений орденами Леніна (1971, 1988), орденом Жовтневої Революції (1975), орденами «Знак Пошани» (1945), Трудового Червоного Прапора (1956, 1962), а також медалями. Член КПРС з 1945 року,

Пам'ять
  • У 1991 році НДІ автоматичної апаратури було присвоєно ім'я академіка В. С. Семеніхіна[2].
  • На його честь названо судно контролю фізичних полів проекту 18061 у складі Балтійського флоту (з 15 жовтня 1992 року) — «Академік Семеніхін».

Примітки
  1. Востряковское кладбище
  2. О предприятии. НИИАА. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 19 липня 2011.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.