Сеник Корнило

Корнилій Сеник (3 січня 1862(18620103), Бережниця Королівська, нині Бережниця Жидачівського району) — 19 грудня 1922) — греко-католицький священик, громадський діяч, публіцист, москвофіл.

Сеник Корнило
Народився 3 січня 1862(1862-01-03)
Жидачівський район, Львівська область, Україна
Помер 19 грудня 1922(1922-12-19) (60 років)
Діяльність священник, католицький священник
Конфесія Католицька церква[1]

Життєпис

Народився 3 січня 1862 року в сім'ї греко-католицького священика, внук Антонія Петрушевича.

Закінчив Львівську греко-католицьку семінарію. У 1884—1887 роках сотрудник, 1887—1889 років завідувач парохії. з 1889 року довголітній парох села Бережниця Королівська. Член «Товариства ім. Михайла Качковського», «Руської Ради», «Народної торгівлі», Товариства святого Апостола Павла, «Товариства виробу і торгівлі риз церковних» у Самборі, кооперативне товариство «Народний дім» (статут з 15.12.1899 р.) та ін. Як публіцист відомий брошурою «О выборах и собраниях (вечах)» (1897 року), кореспондент «Галичанина» у Жидачівському повіті. Обирався депутатом Жидачівської повітової ради.

1897 року заарештований за активну агітацію під час виборчої кампанії до Райхсрату. Засуджений під час так званого другого віденського політичного процесу проти москвофілів[2] (1916 року) до смертної кари через повішання за зраду батьківщини. Через заступництво короля Іспанії Альфонса ХІІІ, цісар Франц Йозеф І замінив вирок довічним ув'зненням. Інтернований у концтаборі Талергоф (Австрія), був комендантом бараку, пляцкомендантом. Амністований 1916 року, повернувся додому.

Посол до Галицького сейму 9-го скликання (обраний 1908 року від IV курії округу Жидачів, член Російського клубу; після розколу 1909 року увійшов до складу клубу староруської партії на чолі з Михайлом Королем). Склав мандат 1912 року, замість нього в окрузі обрали отця Остапа Нижанківського.[3]

Примітки
  1. Czech National Authority Database
  2. З 25 вересня 1916 р. до 17 лютого 1917 р. у дивізійному суді Відня тривав другий судовий процес проти москвофілів, заарештованих ще у 1914 р., під час мобілізації. Гайсенюк В. Москвофільство в Галичині та на Буковині в роки Першої світової війни. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. На правах рукопису. Чернівці, 2015. — С. 152—153.
    Добржанський О. Бажаємо до України / О. Добржанський, В. Старик. — Одеса : Маяк, 2008. — С. 608.
    Пашаева Н. Очерки истории русского движения в Галичине ХІХ — ХХ вв. // Гос. публ. б-ка России. — М., 2001. — С. 156.
  3. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 113—114.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.