Король Михайло
д-р Михайло Король (15 червня/15 вересня/16 вересня 1856, с. Неслухів, нині Кам'янка-Бузького району Львівської области — 15 липня 1925) — український адвокат, правник (доктор права), громадсько-політичний діяч.
д-р Король Михайло | |
---|---|
| |
Народився |
15 червня/15 вересня/16 вересня 1856 с. Неслухів, нині Кам'янка-Бузького району |
Помер |
15 липня 1925 Жовква, Львівське воєводство, Польська Республіка |
Громадянство | Австро-Угорщина → ЗУНР |
Національність | українець |
Діяльність | адвокат, політик |
Alma mater | Львівський університет |
Посада | посол до Галицького сейму і член Палати Цислейтаніїd |
Конфесія | УГКЦ |
Життєпис
Народився, за даними Я. Ляльки, 15 вересня 1856 року в с. Неслухові[1] (нині Кам'янка-Бузький район, Львівська область, Україна) в сім'ї священика УГКЦ, пароха Неслухова. За іншими даними, народився 15 червня або 16 вересня того ж року. Михайло — небіж (племінник) відомого москвофільського діяча Якова Ґеровського[2].
Навчався на правничому факультеті Львівського університету (1876—1880 роки). Працював у судах. У 1882 році склав докторат у Ягайлонському університеті у Кракові. У 1883—1888 роках працював у адвокатській канцелярії Івана Добрянського у Львові.
У 1888 році відкрив власну канцелярію в Жовкві, відтоді — провідник місцевої української громади. У 1892—1902 роках — голова «Руської Ради», ініціятор будови «Народного Дому» в Жовкві, фундатор кредитової спілки.
Політична кар'єра
Після розколу москвофільської партії 1909 року на старорусинів і «новокурсників» — голова «Російського клубу», опонент ідеолога «нового курсу» Володимира Дудикевича на форумі Сейму, відтак наблизився до націонал-демократів. У 1913—1914 роках член-гість («госпітант») Українського соймового клубу. Делегат Української Національної Ради ЗУНР, повітовий комісар Жовківського повіту ЗУНР (за діяльність у часи ЗУНР у 1919 році ув'язнений польською владою[1]). У 1920-х роках діяч УНДП.
Посол Галицького крайового сейму (його чотири рази обирали від IV курії округу Жовква — Куликів — Великі Мости):
- 6-го скликання (1889—1895 роки), спочатку входив до складу «Руського клубу», вийшов з нього у 1892 році; у 1894-1895 роках член «Клубу староруської партії»
- 8-го скликання (1901—1907 роки), заступник голови «Руського клубу», склав мандат 29 жовтня 1903 року, повторно обраний 14 червня 1904 року
- 9-го скликання (1908—1913 роки), голова «Русского клуба» у 1909—1913 роках (після розколу москвофілів)
- 10-го скликання (1913—1914 роки), входив до складу «Українського соймового клубу».[3]
Посол Райхсрату Австро-Угорщини у 1900—1911 роках.
За спогадами Костя Левицького, рософілом ніколи не був.[4]
Примітки
- Лялька Я. С. Король Михайло… — С. 561.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 143.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 110—115.
- Там само. — С. 142.
Джерела
- Лялька Я. С. Король Михайло // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — С. 561. — ISBN 978-966-02-7304-7.
- Чорновол І. П. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — С. 142—143. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.