Сент-Оле

Сент-Оле́ (фр. Saint-Aulaye) — колишній муніципалітет у Франції, у регіоні Нова Аквітанія, департамент Дордонь. Населення — 1361 осіб (2011)[1].

Сент-Оле
Saint-Aulaye

 
Країна  Франція
Регіон Нова Аквітанія 
Департамент Дордонь 
Округ Періге
Кантон Сент-Оле
Код INSEE 24376
Поштові індекси 24410
Координати 45°12′11″ пн. ш. 0°08′06″ сх. д.
Висота 32 - 132 м.н.р.м.
Площа 34,71 км²
Населення 1361 (2011-01-01)
Густота 39,21 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер
Мандат		 Yannick Lagrenaudie
2014-2020

Муніципалітет був розташований на відстані[2] близько 440 км на південь від Парижа, 70 км на північний схід від Бордо, 50 км на захід від Періге.

Історія

1 січня 2016 року Сент-Оле і Пюїмангу було об'єднано в новий муніципалітет Сент-Оле-Пюїмангу.

Демографія

Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusque 1962[3], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[4] · [5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 596 60 60 136 172 148 20
Жінки 757 80 56 96 220 223 82

Економіка

2010 року серед 723 осіб працездатного віку (15—64 років) 464 були активними, 259 — неактивними (показник активності 64,2%, у 1999 році було 65,3%). З 464 активних мешканців працювали 423 особи (218 чоловіків та 205 жінок), безробітними було 41 (17 чоловіків та 24 жінки). Серед 259 неактивних 48 осіб було учнями чи студентами, 141 — пенсіонерами, 70 були неактивними з інших причин[7]. У 2010 році в муніципалітеті числилось 621 оподатковане домогосподарство, у яких проживали 1254,5 особи, медіана доходів виносила 16 735 євро на одного особоспоживача[8]

Сусідні муніципалітети

Посилання

Див. також

Примітки
  1. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 6 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  4. Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007). Insee. Процитовано 6 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  5. Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 6 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.