Сенькович Федір
Життєпис
Мистецьку освіту здобув завдяки Лаврентію Пилиповичу (1575—1610). Очолював малярський цех, виконував роботи для Львівського Братства у Львові, Луцьку та інших містах. Виконав іконостас і плащаницю для Успенської церкви у Львові (1630, потім його віддали до села Грибовичі)), ікону «Богоматір Одигітрія» (1599) у церкві села Ріпнів на Львівщині. Ікона «Богоматір Одигітрія» мала підпис маляра, саме з нею порівнюють усі недатовані роботи художника. Впровадив використання олійної фарби для написання ликів та рук святих. Спадкоємцем майстерні Сеньковича був Микола Петрахнович-Мораховський. Він є автором портретів української та польської знаті — львівського старости шл. Станіслава Боніфація Мнішека та підканцлера Томаша Замойського.
У серпні 2016 року в пресі появилась інформація, що у церкві села Великі Грибовичі знайшли кілька ікон («образі́в») роботи Ф. Сеньковича, які вважались втраченими. Вони перебувають в аварійному стані, потребують негайного відновлення.[1]
Примітки
- Знайшлись унікальні ікони // Культура і життя. — К., 2016. — № 33. — (12 серп.). — С. 7.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.