Сербська кухня

У сербській кухні існує два типи супу: звичайний суп, званий супа (supa), і суп з ру борошно, підсмажене в олії), званий чорба (čorba). Найпоширенішими є прості в приготуванні густі супи з яловичини або домашньої птиці з додаванням локшини. Рибний суп (рібља чорба, riblja čorba) і суп з ягняти (jагњећа чорба, jagnjeća čorba) вважаються делікатесами.

М'ясні страви готують в основному зі свинини, баранини й козлятини, при цьому характерною рисою є повсюдне використання особливим чином поквашеного молока - «каймаку» (подається і як холодна закуска).

Різні види страв звані роштиља, запікають на вугіллі і вони особливо популярні в Сербії. Плескавиця, чевапчичі, ражнічи, вешалиця й різні види ковбасок пропонують практично в кожному ресторані як головну страву. Крім того, шашлик є популярним сербським варіантом фаст-фуду. Як гарнір зазвичай виступають овочі або рис. Широко відомий такий м'ясний делікатес, як сремський кулен - сирокопчена свиняча ковбаса, що є зареєстрованою в ЄС маркою, контрольованою за географічним походженням[3]

У Сербії салати зазвичай подають разом з основною стравою, а не як закуску.

Зелень та спеції в сербській кухні застосовують дуже помірно: в основному, лише чорний перець та паприка використовуються повсюдно, а петрушка — в супах. Також можна зустріти страви з додаванням білого перцю, гвоздики, коріандру, лаврового листа та часнику.

Хліб традиційно є неодмінним атрибутом кожної трапези і навіть грає важливу роль в релігійних ритуалах. У містечку Печинці навіть відкрито музей хліба, задуманий як вулиця хліба - від ґрунту до неба, де представлені обрядові хлібці. Деякі серби вважають, що викидати хліб грішно, яким би черствим і старим він не був.

Шматок гибаниці

Серби називають пиріг будь-якого типу словом «піта», що не варто плутати з грецької пітою. Грецька піта - це прісний вид хліба, який в Сербії має іншу назву: «сомун». У Сербії популярні як солодкі, так і солоні пироги. Один і той же пиріг може бути приготований однаково, незалежно від того, солоною або солодкою буде начинка. Існують такі різновиди пирогів: «гибаниця» - пиріг із сирною начинкою, «бурек» - листковий пиріг з сиром або м'ясом, «кромпіруша» - картопляний бурек.

Також популярні пончики «приганиця», тістечка в сиропі «урмашиця», «палачинке» - великі млинці з різними начинками, «зеляниця» - пиріг із сиром та шпинатом, «штруклі» - запечені в сирі горіхи й сливи, «альва» - зварені в меду горіхи. На свята серби готують торт кох, який нагадує маннік, шоколадний торт Реформа. Серед інших десертів слід виділити тістечко «Російська шапка», що має форму папах російської армії часів російсько-турецької війни.

Велика кількість фруктів в поєднанні з достатком водних ресурсів в Сербії стимулює виробництво високоякісних фруктових соків та мінеральних вод, завдяки чому ці напої є однією з головних статей експорту Сербії[4]. Сербія також виробляє кілька газованих напоїв - наприклад, традиційний напій з кукурудзи боза (boza). Деякі пивоварні також варять квас.

Дуже міцну каву, іменовану в Сербії «турецькою кавою», можна по праву назвати найпопулярнішим напоєм сербського народу. Чай набагато менш популярний. З молочних продуктів, йогурт та кефір споживаються повсюдно.

Більшість сербів полюбляє пиво, що підтверджує факт наявності 14 пивоварень в цій країні. Говорячи про лікеро-горілчані вироби, потрібно згадати, що незважаючи на те, що найпоширенішим напоєм є ракія, вино також має безліч шанувальників. Щодо велика кількість людей печуть ракію (В Сербії говорять не «гнати ракію», а «пекти ракію», пећі ракіју) [5] в домашніх умовах; така ракія високо цінується друзями й знайомими. Найпопулярніші види ракії:

• Дуња - з айви;
• Сливовиця (Шљівовіца) - національний напій;
• Лозовач - з винограду;
• Віљамовка/Крушковача - з груші;
• Jабуковачa - з яблука;
• Пелинковац - лікер з полину, м'якший ніж абсент.