Срем
Срем, Сирмія (серб. Срем; хорв. Srijem; нім. Syrmien; угор. Szerémség) — історичний край у північній частині Сербії та східній частині Хорватії.
Родюча область Панонської рівнини в Європі між долиною Сави (вона відокремлює Срем від Бачки) і Дунаєм.
Більшість терену Срему знаходиться у межах округів Сремського і округу Південно-Бацького автономного сербського краю Воєводина. Менша частина регіону біля Нові-Београд, Земун, і Сурчине підпорядковуються місту Белград. Західна частина знаходиться в східній частині Хорватії, у Вуковарсько-Сремській жупанії.
Площа — 6870 км². Населення — понад 500 тисяч меш.: сербів, хорватів, угорців, словаків й українців (близько 10 000).
Історія
За час своєї історії Срем був частиною Римської імперії, імперії гунів, Аварського каганату, Гепідського королівства, Візантійської імперії, імперії франків, Болгарського царства, Панонської Хорватії, Королівство Угорщина, Османської імперії, Габсбурзької монархії, Австрійської імперії, Австро-Угорщини, Королівство сербів, хорватів і словенців, Королівство Югославія, і Соціалістична Федеративна Республіка Югославія.
Українці почали напливати до Срему в кінці 18 ст. із сусідньої Бачки, після 1945 року — також із Боснії. Вони живуть у містах Сремська Митровиця, Інджія, Шид, Вуковар, Вінковці та по селах: Бачинці, Беркасово, Бикич-Долішній, Петровці, Міклошевці.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Ante Sekulić:Hrvatski srijemski mjestopisi, Školska knjiga, Zagreb, 1997.