Сербізація

Сербізація (сербохорв. srbizacija/србизација або сербохорв. posrbljavanje/посрбљавање, англ. Serbianisation, амер. англ. Serbianization, англ. Serbification,[1] алб. serbizimi, болг. сърбизация або болг. посръбчване, мак. србизација, рум. serbificare) — політичне просування і впровадження сербської мови, культури, ідеології серед інших, сусідніх сербам, народів як усередині, так і за межами Сербії (Хорватії,[2] Словенії, Боснії і Герцеговини, Македонії[3], Косова[4], Воєводини, зокрема серед воєводинських русинів)[5][6] шляхом або соціальної інтеграції, або культурної асиміляції (в тому числі насильницької).

Історія

Коли 19 грудня 1991 р. на відірваних від Хорватії землях було проголошено Республіку Сербська Країна, це самопроголошене державне утворення, сповідуючи принципи «Великої Сербії», теж проводило сербізацію несербського населення захоплених територій.[7]

Мовний аспект

Після розпаду Югославії її офіційна мова сербохорватська розпалася на окремі офіційні мови, а цей процес відносно сербської мови охоплював сербізацію її лексики.[8]

Примітки

  1. The Real Face of Serbian Education in Macedonia. newspaper "Makedonsko Delo", No. 9 (Jan. 10, 1926), Vienna, original in Bulgarian. Процитовано 3 серпня 2007.
  2. [Мальшина К. В. Національно-політичне підґрунтя Конкордату Королівства СХС з Католицькою Церквою крізь призму словенської політики (1918-1929 рр.) / К. В. Мальшина // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. - 2015. - Вип. 44(2). - С. 62-70.]
  3. Яровий В.І. МАКЕДОНІЯ, Республіка Македонія Електронний ресурс // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: (процитовано 06.12.2021)
  4. Bytyçi, Enver (2015). Coercive Diplomacy of NATO in Kosovo. Cambridge Scholars Publishing. с. 102. ISBN 9781443876681.
  5. Книга про українську Атлантиду на Балканах, Радіо Свобода
  6. Берлінська стіна, руснаки, українці
  7. Микола Нагірний. Українці на захисті хорватської державності у ХХ ст.
  8. Todorova-Pirgova, Iveta (2001). Langue Et Esprit National: Mythe, Folklore, Identité. Ethnologie Française 31 (2): 291. doi:10.3917/ethn.012.0287.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.