Сесіль де Франс

З 1997 року Сесіль де Франс починає регулярно зніматися в короткометражних фільмах. Потім відомий продюсер Домінік Бенеар привів Сесіль на кастинг її першої повнометражної стрічки[1]. Першої помітною роботою Сесіль в кіно була роль у режисерському дебюті актора Рішара Беррі́ «Мистецтво зваблювання». У 2002 році Сесіль знялася уже в трьох повнометражних фільмах, після яких явно вималювалося її амплуа романтичної панночки, легковажної та чарівної. За роль в «Іспанській таверні» (2002) Седріка Клапіша акторка здобула свою першу кінопремію «Сезар» як найперспективніша акторка. У 2003 році акторка змінила амплуа, знявшись у трилері Александра Ажа «Висока напруга», після показу якого в Сполучених Штатах її було запрошено для участі у бюджетній голлівудській екранізацію роману Жуля Верна «Навколо світу за 80 днів» (2004).

Серед помітних акторських робіт Сесіль де Франс останніх років — ролі у фільмах «Потойбічне» (2010), «Хлопчик з велосипедом» (2011), «Мебіус» (2013) та ін. У 2015 зіграла головну роль у фільмі режисерки Катрін Корсіні «Тепла пора року», де партнерками акторки були Ізя Іжлен та Ноемі Львовскі. У 2016 році стрічку було висунуто на здобуття премії «Люм'єр» у п'яти категоріях, зокрема за найкращий фільм[2].

У 2014 році Сесіль де Франс було обрано ведучою 39-ї церемонії нагородження премією «Сезар»[3].

У 2015 році акторка входила до складу журі (очолюваного Абдеррахманом Сіссако) секцій Сінефондасьйон і конкурсу короткометражних фільмів 68-го Каннського кінофестивалю[4].

Сесіль де Франс Вона має двох дітей, Ліно і Джоя, від музиканта Гійом Серона.