Сивирин Анатолій Олексійович

Анатолій Сивирин
Анатолій Олексійович Сивирин
Народився 7 січня 1955(1955-01-07)
с.Остапівка Миргородського району Полтавської області
Помер 16.03. 2011
м. Тернопіль
Громадянство  СРСР Україна
Національність українець
Діяльність письменник
Мова творів українська
Напрямок література
Премії лауреат премії імені Володимира Вихруща

Анатолій Олексійович Сивирин (7 січня 1955 р., с. Остапівка Миргородського району Полтавської області 16 березня 2011, м. Тернопіль) — письменник, правознавець. Член НСЖУ (2003), НСПУ (2004).

Життєпис

Навчався в Остапівській середній школі, потім у Кременчуцькому гірничому технікумі.

1973—1975 — проходив сторокову військову службу в Чернівцях.

У 1977 році за направленням МВС УРСР почав служити в міліції. 1984 року закінчив Київську вищу школу МВС СРСР ім. Дзержинського, спеціальність — правознавство.

До 2005 року працював у державтоінспекції УМВС України в Тернопільській області.

Літературна діяльність

У 2002 році почав літературну діяльність, видавши книгу «Хрест Лугового».

Автор семи книг з творами драматично-пригодницького жанру. Його оповідання та повісті друкувалися в обласних часописах «Свобода», «Вільне життя», «Досьє-02» та «Четверта влада», у збірниках «І було пекло на землі», «Чорна тінь голодомору 1932-33 років над Тернопіллям», «Подільська толока», журналі «Літературний Тернопіль» [1].

Член Національної спілки журналістів України (2003), Національної спілки письменників України (2004).

Відзнаки

  • Нагороджений грамотами Тернопільської обласної ради і облдержадміністрації (2004) та Національної спілки письменників України (2005) за вагомий внесок у розвиток української літератури.
  • Лауреат Літературної премії імені Володимира Вихруща (2004).

Книги

  • Сивирин А. Хрест Лугового. Повісті. — Тернопіль: Посібники і підручники, 2002. — 192 с.
  • Сивирин А. Окупація. Пригодницькі твори. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. — 104 с.
  • Сивирин А. Лежачого не б'ють. Гостросюжетна повість-трилогія. — Тернопіль: Джура, 2004. — 436 с.
  • Сивирин А. Цвіт папороті. Повісті та оповідання. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. — 204 с.
  • Сивирин А. Відрікаюсь тебе, сатано. Пригодницький роман. — Тернопіль: Джура, 2004. — 180 с.
  • Сивирин А. Легенди Білої зорі. Оповідання, легенди, бувальщина. — Тернопіль: Джура, 2004. — 144 с.
  • Сивирин А. Ні грошей, ні слави. Повісті, оповідання. — Тернопіль: Джура, 2006. — 272 с.
  • «Для чого живеш на світі?» (2007).
  • «Таємниця старого лісі» (2008).
  • «Всесильна зброя» (2009).
  • Сивирин А. Сканер. Проза. — Тернопіль: Джура, 2010. — 184 с.[2]

Джерела

  • Літературне Тернопілля 1984—2007 рр. /антологія/ видання 1-е, — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф». — С. 534
  • Письменники Тернопілля [Текст]: члени Національної спілки письменників України / ред. Є. Безкоровайний. — Тернопіль: Терно-граф, 2010. — С.76.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.