Сильвініт
Сильвіні́т - осадова гірська порода хімічного походження, складається головним чином з сильвіну та кухонної солі (галіту). Належить до групи соляних порід. Порода названа за основною складовою – мінералом сильвіном (C.Ochsenius, 1877).
Осадова гірська порода | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Загальні відомості | ||||
Мінеральний склад | галіт[2] і сильвін[2] | |||
Генезис | осадова порода хемогенного походження | |||
Ідентифікація | ||||
Структура | різнозерниста | |||
Різновиди | червоні, строкаті; ангідритові, полігалітові, кізеритові | |||
Використання | ||||
Сировина для калійно-добривної промисловості | ||||
| ||||
Сильвініт у Вікісховищі |
Опис
Являє собою щільний аґреґат кристалів сильвіну, галіту, карналіту і інш. галогенних і сульфатних мінералів. Вміст компонентів в С.: KCl 12-60%, NaCl 22-80%, MgCl2 до 2,5%, Ca[SО4] 0,2-12%. Присутні домішки K2[SO4] (0,1-4,0%), Mg[SO4] (2,5-26%) і глинистих мінералів. Виділяються різновиди С. за забарвленням (червоні і строкаті), текстурними ознаками і мінеральним складом домішок. С. утворюється г.ч. хемогенним шляхом внаслідок випадання KCl і NaCl в осад з басейнів підвищеної солоності (як правило, прибережно-морського або лагунного типу) в умовах аридного клімату.
Поширення
Родовища С. відомі в Україні (Калуське), РФ, Бєларусі, ФРН, США, КНР і інш. В Україні С. поширений на Прикарпатті (Голинське, Калуське, Стебницьке та ін. родовища).
Використання
Сильвініт є основною сировиною для калійно-добривної промисловості.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.