Карналіт

Карналі́т (рос. карналлит; англ. carnallite; нім. Carnallit m, Karnallit m) — мінерал класу хлоридів, водний хлорид калію і магнію острівної будови.

Карналіт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула KMgCl₃·6H₂O
Nickel-Strunz 10 3.BA.10[2]
Ідентифікація
Сингонія Ромбічна сингонія
Твердість 2,5
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь Rudolf von Carnalld[3]
Типова місцевість Штасфурт[2]
 Карналіт у Вікісховищі
Карналіт у гірській породі

Назва - за прізвищем прусського гірничого інженера Рудольфа фон Карналла (1804-1874) (Heinrich Rose, 1856).

Загальний опис

Хімічна формула: KMgCl3•6H2O.

Містить (%): K — 14,07; Mg — 8,75; Cl — 38,28; H2O — 38,9.

Часто Cl заміщується Br.

Домішки: Rb, Cs, Li, Tl.

Сингонія ромбічна.

Густина 1,6.

Твердість 3.

Переважно білий або безбарвний.

Блиск на свіжому зломі скляний, на повітрі тьмяніє і стає жирним.

Злам раковистий.

Крихкий.

Дуже гігроскопічний.

Сильно флуоресціює.

Утворюється як хімічний осад морських басейнів. Поширений у верхніх горизонтах соляних родовищ разом з гіпсом, ангідритом, галітом, полігалітом, епсомітом та ін.

На території України є у Передкарпатті: Найбільші його скупчення у вигляді прошарків, лінз і пластів потужністю до 7,4–17,7 м є в нижній частині покладів калійних солей хлоридного типу в Калуш-Голинському та Стебницькому родовищах[4]. Великі скупчення карналіту відомі в соляних покладах Верхньокамського району (Пермська обл. РФ), Калушського, Стебницького родов. (Україна), Штутгарта (ФРН).

Сировина для одержання калійних солей, добрив, важливе джерело К, Mg, Br. Від прізвища німецького геолога Р.Карналла.

Розрізняють: карналіт бромистий (відміна карналіту, яка містить понад 0,6 % Br).

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  3. Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
  4. Білоніжка П. Вплив постседиментаційних процесів на формування карналіту в галогенних відкладах Передкарпаття. С. 87-92 /Мінералогічний збірник. 2007. Випуск 1

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Карналіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Карналіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Див. також

Примітки

    Література

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.