Симон Зехтер

Симон Зехтер народився 11 жовтня 1788 року в Фрідберзі. З 1804 року навчався у Відні у Антоніо Сальєрі. У 1810 році почав викладати фортепіано і спів у школі для сліпих. З 1824 року — придворний органіст, з 1851 року — професор Віденської консерваторії.

Теоретичні погляди Зехтера викладені ним у тритомній праці «основи музичної композиції» (нім. Die Grundsätze der musikalischen Komposition; Лейпциг, 1853-1854), що розвиває ідеї Жана-Філіпа Рамо і справив значний вплив на сучасних і наступних дослідників.

Як композитор Зехтер знаменитий тим, що залишив близько 5000 фуг, маючи звичку складати щонайменше по одній фузі в день; ймовірно, Зехтер був найпродуктивнішим композитором в історії музики. крім фуг зехтеру належить також ряд ораторій, мес і т. п.

Перш за все, однак, Зехтер відомий як педагог, що вплинув на творче формування багатьох видатних музикантів. У Зехтера вчилися Сигізмунд Тальберг, Франц Лахнер, Ганс Балатка, Анрі В'єтан, Густав Ноттебом, Миска Хаузер, Корнелій Станкович, Бела Келер і Антон Брукнер, з яким зехнер займався в 1855-1861 роках по листуванню; Зехнер вважав Брукнера своїм найобдарованішим учнем, і Брукнер пізніше змінив його у Віденській консерваторії.

Симон зехтер помер 10 вересня 1867 року в місті Відні.

• Музыкальный словарь^{[недоступне посилання з Сентябрь 2018][недоступне посилання]}
• Гондольера — Корсов : [рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1974. — 960 ствп. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 2). (рос.)
• Соловьёв Н. Ф. Зехтер, Симон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)