Адольф фон Гензельт

Адольф фон Гензельт (нім. Adolph von Henselt, спочатку Georg Martin Adolph von Hänselt; 9 травня 1814, Швабах — 10 жовтня 1889, Вармбрунн)[6] — німецький композитор і піаніст.

Адольф фон Гензельт
Народився 9 травня 1814(1814-05-09)[1] або 12 травня 1814(1814-05-12)[2][3][4]
Швабах, Королівство Баварія[5][2][…]
Помер 10 жовтня 1889(1889-10-10)[1][2][…] (75 років)
Cieplice Śląskie-Zdrójd, Сілезія[5][2] або Єленя-Ґура, Польща[4]
Країна  Баварія
Діяльність піаніст, композитор
Вчителі Йоганн Непомук Гуммель і Симон Зехтер
Відомі учні Bettina Walkerd, Ella Adayevskayad і Фітінгоф-Шель Борис Олександрович
Знання мов німецька
Заклад Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова

Біографія

У 1817 році сім'я Гензельта переселилася в Мюнхен. У віці трьох років Адольф почав вчитися гри на скрипці, два роки по тому на фортепіано (в тому числі в Антона Хальма).

Пам'ятник Гензельтові

У 1832 році отримав стипендію короля Баварії Людвіга I, завдяки чому міг шість місяців вчитися грати на фортепіано у Йоганна Непомука Гуммеля у Веймарі.

Його дебют 29 листопада 1832 року в Мюнхені приніс йому значний успіх. Потім до 1834 року Гензельт вивчав композицію в Відні у Симона Зехтера.

Здійснюючи успішне чотирирічне турне містами Німеччини і Росії, Гензельт в 1836 році зустрічався в Карлових Варах з Фредеріком Шопеном. 24 жовтня 1837 року в Бад-Зальцбрунні (нині Щавно-Здруй) одружився з Розалією Фогель, приятелькою Йоганна Вольфганга фон Гете.

У 1838 році Гензельт був призначений придворним піаністом російської імператриці Олександри Федорівни, з 1857 року — генеральним інспектором царських виховних закладів для шляхетних дівчат в Санкт-Петербурзі. Завдяки цій посаді Гензельт наступні сорок років міг впливати на музичне життя Росії[7], при цьому він пішов з концертної сцени в 35 років. Серед його численних учнів — Альфред Генріх Ерліх (ще в німецький період), Микола Звєрєв, Інгеборг Старк, Алі Ліндберг, Микола Бер, Володимир Стасов та інші.

У 1872—1875 роки — редактор музичного журналу «Нувелліст». У 1876 році Гензельтові було подаровано дворянство. У 1887—1888 роки викладав в Петербурзькій консерваторії, професор[8].

Адольф фон Гензельт помер під час лікування на курорті Вармбрунн[6].

Творчість

Гра Гензельта відрізнялася м'яким туше, досконалим легато, відшліфованими пасажами і майстерністю в техніці розтягування пальців. В його репертуарі переважали твори К. М. Вебера, Ф. Шопена, Ф. Ліста.

Писав твори для фортепіано, а також концертні фортепіанні транскрипції оперних й оркестрових творів, творів російських композиторів (М. І. Глінки, П. І. Чайковського, А. С. Даргомижського, М. Ю. Вієльгорського та ін.).

Вибрані твори
Концерти
  • Концерт f-moll для фортеп'яно з оркестром, тв.16
Камерна музика
  • Тріо для фортепіано, скрипки та віолончелі, тв.24
Для фортепіано соло
  • 12 «концертних етюдів», тв.2 (№ 6 «Якби я був птахом, до тебе б полетів» — найпопулярніша з його п'єс; є також в обробці Л. Годовського)
  • «Поема любові» (фр. Poême d’amour), тв.3
  • Рапсодія, тв.4
  • 12 «салонних етюдів», ор.5
  • 10 п'єс, тв.13
  • Весняна пісня (нім. Frühlingslied), тв.15
  • Балада, тв.31
  • 4 експромти
  • Романси, вальси, марші та інші п'єси для фортеп'яно
Транскрипції
  • Увертюр з опер «Вільний стрілець», «Оберон», «Евріанта» К. М. Вебера
  • Увертюр «Коріолан», «Егмонт» Л. ван Бетховена
  • Арій і хорів К. М. Вебера
Література
  • «На багаторічному досвіді засновані правила викладання фортепіанної гри». — СПб., 1868 (керівництво для вчителів музики).

Редагував видання сонат Бетховена, творів К. М. Вебера, Гуммеля, Мендельсона, Шопена; Бертіні, Крамера і Мошелеса.

Пам'ять

На батьківщині піаніста функціонує Міжнародне товариство Адольфа Гензельта (нім. Internationale Adolph-Henselt-Gesellschaft), проводяться фестивалі його імені.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Г. Риман Гензельт // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 332.
  3. E. D. Henselt, Adolph // A Dictionary of Music and Musicians (A.D. 1450-1889): by eminent writers, English and foreign with illustrations and woodcuts / G. Grove, John Alexander Fuller Maitland — London: Macmillan Publishers, 1900. — Vol. 1. — P. 729–730.
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118903861 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  6. Тепер — Цеплице-Сльонське-Здруй, недалеко від міста Єленя-Ґура, Нижньосілезьке воєводство, Польща.
  7. Сухова Л. Г. Деятельность А. Гензельта в России // Дни Германии в Тамбове : 6-й междунар. фестиваль. — 2012. — 23 січня. Архівовано з джерела 8 травня 2014.
  8. Мильштейн, 1973.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.