Сингаївський Володимир Іванович
Володимир Іванович Сингаївський (нар. 25 березня 1933, Шатрище — пом. 2007) — український живописець; член Спілки художників України з 1980 року. Заслужений діяч мистецтв України з 1992 року. Лауреат Літературно-мистецької премії імені Івана Нечуя-Левицького[1].
| Сингаївський Володимир Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
25 березня 1933 Шатрище, Коростенський район, Київська область, Українська СРР, СРСР | |||
| Смерть | 2007 | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
| Діяльність | художник | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Біографія
Народився 25 березня 1933 року в селі Щатрищі (тепер Коростенський район Житомирської області, Україна). 1966 року закінчив Київський художній інститут (викладачі Петро Сльота, Михайло Хмелько, Ілля Штільман). У 1966—1988 роках викладав у ньому[1].
Жив у Києві, в будинку на Бастіонному провулку № 9, квартира 85[2]. Помер у 2007 році[1].
Творчість
Працював в галузі станкового живопису. Автор жанрових картин, портретів, пейзажів і натюрмортів. Серед робіт:
- «Травневий Київ» (1967);
- «Портрет дівчини» (1970-ті; полотно на картоні, олія);
- «Свято врожаю» (1980, полотно, олія);
- «Святять ножі» (1981, картон, олія).
Брав участь у республіканських, всесоюзних та закордонних виставках з 1964 року[1].
Твори художника представлені в Національному художньому музеї України, в музейних та приватних колекціях в Україні та за її межами[1].