Синдром руйнування колоній

Синдро́м руйнува́ння коло́ній — явище, коли робочі особини бджіл медоносних одночасно і назавжди покидають вулик чи дику колонію. Феномен був відомий упродовж всієї історії бджільництва під різними термінами — хвороба зникнення, весняне скорочення, травнева хвороба, осіннє руйнування чи хвороба осіннього скорочення.[1]. У 2006 році явище було перейменовано в синдром руйнування колоній в зв'язку з різким зростанням числа руйнувань колоній бджіл медоносних у Північній Америці.[2][3] Європейські бджолярі спостерігали схоже явище в Бельгії, Франції, Нідерландах, Греції, Італії, Португалії, Іспанії, меншою мірою в Швейцарії та Німеччині, в той час, як в Північній Ірландії скорочення бджолиної популяції перевищило 50%.[4][5][6]

Медоносні бджоли біля входу у вулик
Кліщ виду Varroa destructor на бджолі

Синдром руйнування колоній має значний негативний економічний ефект, адже багато сільськогосподарських культур запилюється медоносними бджолами. Скорочення кількості бджіл спричинило зростання використання штучного запилювання в США на 20%.[7]

Для донесення проблеми до широкого суспільства в 2015 створено відеоролик, в 2017 перекладено українською[8]

Причини

Причини цього явища поки що до кінця не з'ясовані, проте висловлюються думки про те, що воно може бути викликано рядом біотичних чинників, таких як варроатоз та інші захворювання, що спричинюються патогенними мікроорганізмами.[9][10][11] У Європі в загибелі бджіл звинувачують кліщів виду Varroa destructor, які, проникнувши у вулик, заражають бджіл і їх потомство. В Європу кліща привезли з Китаю та Індії вчені, разом з дикою індійською бджолою Apis cerana indica, на якій паразитує кліщ. Починаючи з 1980-х кожну з пасік Євразії можна апріорі вважати зараженою цим кліщем. Кліщ дуже швидко адаптувався до інсектицидів. Після оброблювання вуликів мед не підлягає продажу, а на зміну бджолі, яка живе лише 35-40 днів, нова з личинки не виросте — кліщ паразитує саме на личинках, гублячи їх (великою підмогою при цьому їм служить бджолине молоко — слина робочої бджоли, якою підгодовують личинок).

Примітки
  1. Oldroyd, Benjamin P. (2007). What's Killing American Honey Bees?. PLoS Biology 5 (6): e168. PMC 1892840. PMID 17564497. doi:10.1371/journal.pbio.0050168.
  2. Dennis vanEngelsdorp, Diana Cox-Foster, Maryann Frazier, Nancy Ostiguy, and Jerry Hayes (5 січня 2006). Colony Collapse Disorder Preliminary Report. Mid-Atlantic Apiculture Research and Extension Consortium (MAAREC) – CCD Working Group. с. 22. Процитовано 24 квітня 2007.
  3. Honey Bee Die-Off Alarms Beekeepers, Crop Growers and Researchers. Pennsylvania State University College of Agricultural Sciences. 29 січня 2007. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 8 листопада 2013.
  4. Gaëlle Dupont, Les abeilles malades de l'homme[недоступне посилання з травня 2019], Le Monde, 29 August 2007 (фр.).
  5. Petra Steinberger (12 березня 2007). Das spurlose Sterben (German). sueddeutsche.de. Процитовано 31 грудня 2010.
  6. Minutes of Northern Ireland Assembly. Theyworkforyou.com. 8 червня 2009. Процитовано 22 червня 2010.
  7. Wines, Michael (28 березня 2013). Mystery Malady Kills More Bees, Heightening Worry on Farms. New York Times. Процитовано 31 березня 2013.
  8. Наука та Всесвіт (29 серпня 2017). Чому помирають бджоли: паразити, отрута та люди. Процитовано 8 грудня 2017.
  9. Colony Collapse Disorder Working Group (англ.). The Pennsylvania State University. Процитовано 17 травня 2010.
  10. Andrew C. Refkin. Virus Is Seen as Suspect in Death of Honeybees (англ.). The New York Times. Процитовано 17 травня 2010.
  11. JR Minkel. Mysterious Honeybee Disappearance Linked to Rare Virus. Science News (англ.) (Scientific American). Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 17 травня 2010.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.