Бджільництво

Бджільни́цтво (також бджоля́рство, па́січництво) — галузь сільського господарства, яка займається розведенням бджіл та отриманням від них меду та інших продуктів бджільництва. Бджоли запилюють багато видів рослин, використовуючись задля підвищення врожайності. Серед продуктів бджільництва не тільки цінний дієтичний продукт мед, а й віск, прополіс, отрута та інші, вони знаходять широке застосування, зокрема для здоров'я людини — така медична практика має назву апітерапія.

Сільське господарство
Бджоли на стільнику
Категорія • Портал

Історія бджільництва

Дерев'яні бджолині вулики в музеї бджільництва в Стріпейкяй, Литва

Історія бджільництва своїм корінням сягає сивої давнини. 6 тисяч років тому в Єгипті розводили бджіл. Особливо медоносні райони знаходилися у верхній течії Нілу. Єгиптяни перевозили туди вулики — кошики із соломи або очерету, або ж керамічні ємності — на великих плетених плотах, щоб через якийсь час повернутися додому з багатим збором меду. Бджільництво було мінойським ремеслом, а зброджений медовий напій греки почали вживати набагато раніше за вино[1]. Також у Стародавній Греції бджолярі вперше навчилися вставляти у вулики перегородки і з їх допомогою вилучати для себе лишки меду.

На території Русі бджільництво як промисел прослідковується з Х ст. нашої ери. Використання продуктів диких бджіл називається бортництво, що є історичним попередником бджільництва. Розвитку бджільництва на території Київської Русі сприяли природно-кліматичні умови, достаток медоносів у лісових масивах, лугах і степах. До появи цукру мед був єдиним солодким продуктом для людини. Віск широко застосовувався в домашньому господарстві для виготовлення свічок і здійснення релігійних обрядів (особливо після прийняття християнства). Бджільництвом у цей час займалися майже всі селяни. Мед і віск відігравали велику роль в торгівлі Київської Русі з країнами Європи і Грецією.

Бджільництво в Україні

Продаж меду на ярмарку під час етнографічного фестивалю «Свіччине весілля» у 2016 році в Березовій Рудці

Українське бджільництво — це дуже добре розвинена галузь сільського господарства яка має довгу історію, що сягає доби Київської Русі.

Україна є одним із світових лідерів виробництва меду. Україна з 2008 року займає перше місце з виробництва меду серед країн Європи (з валовим збором до 75 тис. тонн) і четверте після таких світових лідерів як Китай, Туреччина та Аргентина.

В 2019 році інвестори з Німеччини, Гаррі Ремферт і Олександр Кандлен заснували в Херсоні торговий майданчик для українських бджолярів «Медова біржа».[2]

Продукти бджільництва

Крім основного продукту бджільництва меду, також з пасіки добувають бджолиний віск, бджолині стільники, прополіс, пергу, пилок, забрус, маточне молочко, бджолину отруту, бджолиний підмор, гомогенат.

Мед
за походженням розрізняють квітковий, падевий і змішані меди. Мед падевий буває рослинного і тваринного походження. За технологічною ознакою меди бувають відцентрові та стільникові.
Бджолиний віск
бджолиний віск знаходить застосування в медицині. Він входить до складу деяких пластирів, мазей, кремів. Віск добре всмоктується шкірою і додає їй гладкого і ніжного вигляду, тому він широко застосовується в косметичній медицині.
Бджолині стільники
стільниковий мед є природним джерелом незамінних ферментів, мікроелементів і вітамінів.
Прополіс
з прополісу виготовляють спиртові настої, спиртові емульсії, прополісне молоко, прополісне вершкове масло, ефірний екстракт тощо. Прополіс має сильну антимікробну і стимулюючу дію. Використовують його також для інгаляції. З лікувальною метою препарати прополісу застосовують тільки під наглядом лікаря.
Перга та Пилок
використовується для нормалізації функціонування великої кількості органів людини.
Забрус
є високоефективним засобом при лікуванні бактеріальних і вірусних захворювань носоглотки і верхніх дихальних шляхів.
Маточне молочко
маточне молочко надзвичайно корисне, оскільки містить білки й амінокислоти, проте менш доступне.
Бджолина отрута
незважаючи на давнє використання бджолиної отрути в лікувальних цілях, вона майже не знаходить застосування в науковій медицині. Значною мірою це пояснюється болючістю ужалень і важкістю дозування при вжаленнях.
Бджолиний підмор
тіла померлих медоносних бджіл, використовуються в медицині для лікування різних хвороб. З бджолиного підмору виготовляють різноманітні мазі, спиртові екстракти тощо.
Гомогенат
стимулює функціонування сім'яників і передміхурової залози у чоловіків та яєчників у жінок, а також використовується для нормалізації роботи інших органів людини.

Виробництво меду

Світове виробництво меду становить 1,5 млн тонн на рік, і на частку України припадає 5 %. За даними FAO, Україна з 2008 року займає перше місце з виробництва меду серед країн Європи (з валовим збором до 75 тис. тонн) і четверте після таких світових лідерів, як Китай (367 тис. тонн), Туреччина (81,4 тис. тонн) і Аргентина (81 тис. тонн).[3] Усього людей, які займаються розведенням бджіл і виробництвом меду, близько 700 тис. — півтора відсотка населення країни. До того ж винахідник рамкового вулика та всієї сучасної системи бджільництва Петро Прокопович жив і творив у XIX столітті на території нинішньої Чернігівської області.

Світове виробництво і споживання меду в 2005 році
КраїнаВиробництво
(тисяч тонн)
Споживання
(тисяч тонн)
Кількість
пасічників
Кількість
вуликів
Європа
 Україна 71.46 52 500,000[4]
 Росія 52.13 54
 Іспанія 37.00 40
 Німеччина (*2008) 21.23 89 90,000* 1,000,000*
 Угорщина 19.71 4
 Румунія 19.20 10
Греція 16.27 16
 Франція 15.45 30 70 000[5] 1 300 000[5]
 Болгарія 11.22 2
 Сербія 3 to 5 6.3 30,000 430,000
Данія (*1996) 2.5 5 *4,000 *150,000
Північна Америка
 США (*2006, **2002) 70.306* 158.75* 12,029** (210,000 бджолярів) 2,400,000*
 Канада 45 (2006); 28 (2007)[6] 29 13,000 500,000
Латинська Америка
 Аргентина 93.42 (в середньому 84)[7] 3
 Мексика 50.63 31
 Бразилія 33.75 2
 Уругвай 11.87 1
Океанія
 Австралія 18.46 16
 Нова Зеландія 9.69 8
Азія
 КНР 299.33 (в середньому 245) 238 7,200,000[7]
 Туреччина 82.34 (в середньому 70) 66 4,500,000[7][8]
 Іран 3,500,000[7]
 Індія 52.23 45 9,800,000[7]
 Південна Корея 23.82 27
 В'єтнам 13.59 0
 Туркменістан 10.46 10
Африка
 Ефіопія 41.23 40 4,400,000
 Танзанія 28.68 28
 Ангола 23.77 23
 Кенія 22.00 21
 Єгипет (*1997) 16* 200,000* 2,000,000*
 Центральноафриканська Республіка 14.23 14
 Марокко (*1997) 4.5* 27,000* 400,000*
Джерело: Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO), Серпень 2007.

Sources:

  • Denmark: beekeeping.com[9] (1996)
  • Arab countries: beekeeping.com[10] (1997)
  • USA: University of Arkansas National Agricultural Law Center[11] (2002), Agricultural Marketing Resource Center[12] (2006)
  • Serbia[13]

Див. також

Примітки

  1. Haralampos V. Harissis, Anastasios V. Harissis. Apiculture in the Prehistoric Aegean.Minoan and Mycenaean Symbols Revisited. BAR S1958, 2009 ISBN 9781407304540
  2. В Херсоні відкрили першу в країні “медову біржу”. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 11 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  3. Огляд ринку меду
  4. Стільникові новини
  5. Les chiffres clés de l'apiculture | Alim'agri. agriculture.gouv.fr. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.
  6. Production and Value of Honey and Maple Products ; 2007
  7. Економічні аспекти бджільництва в Хорватії VETERINARSKI ARHIV 79 (4), 397—408, 2009
  8. «The prospects for beekeeping in the expanded EU». Архів оригіналу за 18 грудня 2005. Процитовано 26 лютого 2011.
  9. Apiservices — Beekeeping — Apiculture — Denmark/Danemark
  10. The Future of Bees and Honey Production in Arab Countries
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 листопада 2010. Процитовано 26 лютого 2011.
  12. Bees. Архів оригіналу за 6 жовтня 2006. Процитовано 26 лютого 2011.
  13. http://www.pcela.rs/pcelarstvoSrbiaE.htm

Посилання

Джерела

  • Гунько, М. М. (2004). Бджільництво: Малий енциклопедичний довідник. Вінниця: Книга-Вега. с. 160. ISBN 966-621-159-9.
  • Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай».
  • Улянич, М. В. (2012). Практичні поради досвідченого бджоляра і апітерапевта. Дрогобич : Коло. с. 461. ISBN 978-617-642-052-1.

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.