Бджільництво

Дерев'яні бджолині вулики в музеї бджільництва в Стріпейкяй, Литва

Історія бджільництва своїм корінням сягає сивої давнини. 6 тисяч років тому в Єгипті розводили бджіл. Особливо медоносні райони знаходилися у верхній течії Нілу. Єгиптяни перевозили туди вулики — кошики із соломи або очерету, або ж керамічні ємності — на великих плетених плотах, щоб через якийсь час повернутися додому з багатим збором меду. Бджільництво було мінойським ремеслом, а зброджений медовий напій греки почали вживати набагато раніше за вино[1]. Також у Стародавній Греції бджолярі вперше навчилися вставляти у вулики перегородки і з їх допомогою вилучати для себе лишки меду.

На території Русі бджільництво як промисел прослідковується з Х ст. нашої ери. Використання продуктів диких бджіл називається бортництво, що є історичним попередником бджільництва. Розвитку бджільництва на території Київської Русі сприяли природно-кліматичні умови, достаток медоносів у лісових масивах, лугах і степах. До появи цукру мед був єдиним солодким продуктом для людини. Віск широко застосовувався в домашньому господарстві для виготовлення свічок і здійснення релігійних обрядів (особливо після прийняття християнства). Бджільництвом у цей час займалися майже всі селяни. Мед і віск відігравали велику роль в торгівлі Київської Русі з країнами Європи і Грецією.

Продаж меду на ярмарку під час етнографічного фестивалю «Свіччине весілля» у 2016 році в Березовій Рудці

Українське бджільництво — це дуже добре розвинена галузь сільського господарства яка має довгу історію, що сягає доби Київської Русі.

Україна є одним із світових лідерів виробництва меду. Україна з 2008 року займає перше місце з виробництва меду серед країн Європи (з валовим збором до 75 тис. тонн) і четверте після таких світових лідерів як Китай, Туреччина та Аргентина.

В 2019 році інвестори з Німеччини, Гаррі Ремферт і Олександр Кандлен заснували в Херсоні торговий майданчик для українських бджолярів — «Медова біржа».[2]

Бджолиний віск

Прополіс

Бджолина матка у розвитку, оточена маточним молочком

Крім основного продукту бджільництва — меду, також з пасіки добувають бджолиний віск, бджолині стільники, прополіс, пергу, пилок, забрус, маточне молочко, бджолину отруту, бджолиний підмор, гомогенат.

Мед

за походженням розрізняють квітковий, падевий і змішані меди. Мед падевий буває рослинного і тваринного походження. За технологічною ознакою меди бувають відцентрові та стільникові.

Бджолиний віск

бджолиний віск знаходить застосування в медицині. Він входить до складу деяких пластирів, мазей, кремів. Віск добре всмоктується шкірою і додає їй гладкого і ніжного вигляду, тому він широко застосовується в косметичній медицині.

Бджолині стільники

стільниковий мед є природним джерелом незамінних ферментів, мікроелементів і вітамінів.

Прополіс

з прополісу виготовляють спиртові настої, спиртові емульсії, прополісне молоко, прополісне вершкове масло, ефірний екстракт тощо. Прополіс має сильну антимікробну і стимулюючу дію. Використовують його також для інгаляції. З лікувальною метою препарати прополісу застосовують тільки під наглядом лікаря.

Перга та Пилок

використовується для нормалізації функціонування великої кількості органів людини.

Забрус

є високоефективним засобом при лікуванні бактеріальних і вірусних захворювань носоглотки і верхніх дихальних шляхів.

Маточне молочко

маточне молочко надзвичайно корисне, оскільки містить білки й амінокислоти, проте менш доступне.

Бджолина отрута

незважаючи на давнє використання бджолиної отрути в лікувальних цілях, вона майже не знаходить застосування в науковій медицині. Значною мірою це пояснюється болючістю ужалень і важкістю дозування при вжаленнях.

Бджолиний підмор

тіла померлих медоносних бджіл, використовуються в медицині для лікування різних хвороб. З бджолиного підмору виготовляють різноманітні мазі, спиртові екстракти тощо.

Гомогенат

стимулює функціонування сім'яників і передміхурової залози у чоловіків та яєчників у жінок, а також використовується для нормалізації роботи інших органів людини.

Світове виробництво меду становить 1,5 млн тонн на рік, і на частку України припадає 5 %. За даними FAO, Україна з 2008 року займає перше місце з виробництва меду серед країн Європи (з валовим збором до 75 тис. тонн) і четверте після таких світових лідерів, як Китай (367 тис. тонн), Туреччина (81,4 тис. тонн) і Аргентина (81 тис. тонн).[3] Усього людей, які займаються розведенням бджіл і виробництвом меду, близько 700 тис. — півтора відсотка населення країни. До того ж винахідник рамкового вулика та всієї сучасної системи бджільництва Петро Прокопович жив і творив у XIX столітті на території нинішньої Чернігівської області.

Світове виробництво і споживання меду в 2005 році

Країна	Виробництво (тисяч тонн)	Споживання (тисяч тонн)	Кількість пасічників	Кількість вуликів
Європа
Україна	71.46	52	500,000[4]
Росія	52.13	54
Іспанія	37.00	40
Німеччина (*2008)	21.23	89	90,000*	1,000,000*
Угорщина	19.71	4
Румунія	19.20	10
Греція	16.27	16
Франція	15.45	30	70 000[5]	1 300 000[5]
Болгарія	11.22	2
Сербія	3 to 5	6.3	30,000	430,000
Данія (*1996)	2.5	5	*4,000	*150,000
Північна Америка
США (*2006, **2002)	70.306*	158.75*	12,029** (210,000 бджолярів)	2,400,000*
Канада	45 (2006); 28 (2007)[6]	29	13,000	500,000
Латинська Америка
Аргентина	93.42 (в середньому 84)[7]	3
Мексика	50.63	31
Бразилія	33.75	2
Уругвай	11.87	1
Океанія
Австралія	18.46	16
Нова Зеландія	9.69	8
Азія
КНР	299.33 (в середньому 245)	238		7,200,000[7]
Туреччина	82.34 (в середньому 70)	66		4,500,000[7][8]
Іран				3,500,000[7]
Індія	52.23	45		9,800,000[7]
Південна Корея	23.82	27
В'єтнам	13.59	0
Туркменістан	10.46	10
Африка
Ефіопія	41.23	40		4,400,000
Танзанія	28.68	28
Ангола	23.77	23
Кенія	22.00	21
Єгипет (*1997)	16*		200,000*	2,000,000*
Центральноафриканська Республіка	14.23	14
Марокко (*1997)	4.5*		27,000*	400,000*
Джерело: Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO), Серпень 2007.

Sources:

• Denmark: beekeeping.com[9] (1996)
• Arab countries: beekeeping.com[10] (1997)
• USA: University of Arkansas National Agricultural Law Center[11] (2002), Agricultural Marketing Resource Center[12] (2006)
• Serbia[13]

• Пасіка
• Апімондія
• День пасічника

• Пасічництво // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1307-1308. — 1000 екз.

• Бджільництво на Полтавщині
• Бджільництво на Поділлі та Україні
• Бджільництво в Україні
• Бджолина аптека — унікальна
• Точок — пасічництво без кордонів. Сайт Точок та Форум на ТочкУ Архівовано 12 липня 2010 у Wayback Machine.
• Здорові бджоли на вашій пасіці
• Довідник пасічника^{[недоступне посилання з травня 2019]} про бджіл та все, що з ними пов'язане
• Beekeeping // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
• Апікультура — знання та досвід бджільництва

• Гунько, М. М. (2004). Бджільництво: Малий енциклопедичний довідник. Вінниця: Книга-Вега. с. 160. ISBN 966-621-159-9.
• Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай».
• Улянич, М. В. (2012). Практичні поради досвідченого бджоляра і апітерапевта. Дрогобич : Коло. с. 461. ISBN 978-617-642-052-1.

• Бджільництво: тематичний бібліографічний покажчик літератури (1927-2013 рр.) / Наукова бібліотека Херсонського ДАУ; укл.: Н. В. Анічкіна, С. М. Братішевська, В. І. Ткаченко; ред.: Т. В. Гончаренко. - Херсон: РВВ "Колос", 2013. - 100 с.
• Малороссійское дупляночное пчеловодство по методѣ священника Алексѣя Юшкова. — Харьковъ: Въ Унив. тип., 1873.(рос. дореф.)
• Малороссійское дупляночное пчеловодство. Новѣйшая пасѣчная практика медоваго хозяйства. — 2-е изд. во многомъ испр. и дополн. священ. Алексѣя Юшкова. — Харьковъ: Тип. М. Зильберберга, 1877.(рос. дореф.)
• Основи тваринництва та бджільництва : навч. посіб. / Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича ; [уклад. Ю. С. Дронь]. - Чернівці : Чернів. нац. ун-т : Рута, 2010. - 140 с. : рис. - ISBN 978-966-423-115-9