Синевир (село)

Синеви́р — село в Україні, центр Синевирської громади Хустського району Закарпатської області. Населення — майже 5 000 осіб.

село Синевир
Герб Синевира Прапор Синевира
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Хустський район
Громада Синевирська сільська громада
Код КАТОТТГ UA21120230010059829
Основні дані
Засноване XV століття
Населення 4805
Поштовий індекс 90041
Телефонний код +380 3146
Географічні дані
Географічні координати 48°29′48″ пн. ш. 23°36′52″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 659 м
Водойми р. Теребля, р. Озерянка, струмок Фульївець
Місцева влада
Адреса ради с. Синевир, 1066, Хустський р-н, Закарпатська обл., 90041
Сільський голова Куруц Микола Михайлович
Карта
Синевир
Синевир
Мапа

 Синевир у Вікісховищі

Географія

На північно-східній околиці присілку села струмок Фульївець впадає у річку Озерянку.

Присілки

Береги

Береги - колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Об'єднане з селом Синевир рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967

Згадки: 1892: Berchi, 1898: Berchi, 1902: Berchi, 1944: Berehi, Береги, 1983: Береги.


Хащовата

Хащовата - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Об'єднане з селом Синевир

1892: Chascsováti (Hnt.), 1898: Chastyováti (Hnt.), 1902: Hascsovata (Hnt.).


Чорна Ріка

Чорна Ріка- колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Об'єднане з селом Синевир

1892: Csornorika (Hnt.), 1898: Csornarika (Hnt.), 1902: Csornarika (Hnt.).


Маркушовець

Маркушовець - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Об'єднане з селом Синевир

Згадки: 1892: Markuszovecz, 1898: Markuszovecz, 1902: Markusovec , 1905: Markusovecz .


Вагаш

Вагаш - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Об'єднане з селом Синевир

Згадки: 1888: Vágás , 1892: Vágás, 1898: Vágás , 1902: Vágás , 1905: Vágás, 1944: Vágás, Вагашъ.


Товчка

Товчка - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Об'єднане з селом Синевир

Згадки: 1780-1: Tocska, 1789: Tocska, 1805: Toucska, 1808: Tócska, 1828: Tocska, Tocska, 1892: Szinevér-Tocska, 1898: Tocska, 1907: Tócska, 1913: Tócska, 1925: Točka, 1930: Toučka, 1944: Tócska, Товчка.

Історія

Село Синевир оточують гори центральних лісистих Карпат (масив Привододільні Горгани). Згідно з документами село разом з лісами, розташованими навколо нього, було володінням спадкоємців Карніша і Крічфолуші. Серед землевласників згадуються і Бернат Ласко, Кун Петер, Тегза та інші. В їхні володіння входили луки, пасовиська, полонини, ліси. Згідно з письмовими джерелами 1851 р. лісові багатства села складалися з прекрасного смерекового лісу. На початку XIX ст. почалося хижацьке винищення лісів, посилилася експлуатація верховинців — лісорубів. Торгівля лісом приносила великі прибутки. В лісовому господарстві було зайнято понад половини жителів села. Праця лісорубів та бокорашів була тяжкою і небезпечною, вимагала великих затрат фізичної сили, вміння та героїзму.

З 1843 р. селище мало власну символіку: печатку з зображенням чотирьох дерев, перед якими стоїть лісоруб з сокирою.

27 травня 2016 року в Синевирі відкрито пам'ятну дошку Сергію Цімботі.

В селі Синевир описуються події з роману «Хлопці з Бобрової річки» Ярослава Фоглара (6 липня 1907, Прага, Австро-Угорщина — 23 січня 1999, Прага, Чехія).

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4532 особи, з яких 2151 чоловік та 2381 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 4802 особи.[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

МоваВідсоток
українська 99,90 %
російська 0,08 %

Пам'ятки

У червні 2010 року розпочав роботу відновлений Музей лісу і сплаву (розташований біля північно-східної околиці села). У ньому можна ознайомитись з макетами вузлів, споруд і пристосувань усього технологічного процесу заготівлі, сортування, зберігання і транспортування деревини у вигляді плотів-бокорів, а також побачити інші експонати музею лісосплаву, котрий був зруйнований повінню 1998 року. Неподалік від музею розташоване високогірне озеро Озірце.

На північ від села розташована пам'ятка природи — Кам'янецький водоспад, іхтіологічний заказник місцевого значення Кантина, а також знамените озеро Синевир.

Релігія

Сучасні церкви села:

  • Церква Успіння пресвятої Богородиці 1905 року.
  • Церква Преображення Господнього 1930-х років.

Відомі люди

У поселенні народились:

  • Цімбота Сергій Михайлович (1985—2015) — учасник російсько-української війни 2014—2017.
  • Фічора Іван Васильович (нар. 1939) — український педагог.
  • Чаба Нодь (нар. 1906) — інженер-механік та електрик, письменник з економіки і техніки З 1950 року був науковим співробітником Енергетичного інституту Румунської академії наук.

Див. також

Примітки
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.