Синиця каліфорнійська

Синиця каліфорнійська[2] (Baeolophus inornatus) — вид горобцеподібних птахів родини синицевих (Paridae). Мешкає в США і Мексиці..

?
Синиця каліфорнійська


Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Синицеві (Paridae)
Рід: Американська синиця (Baeolophus)
Вид: Синиця каліфорнійська
Baeolophus inornatus
(Gambel, 1842)

Ареал поширення виду
Підвиди
  • B. i. inornatus (Gambel, 1845)
  • B. i. affabilis Grinnell & Swarth, 1926
  • B. i. mohavensis (Miller, AH, 1946)
  • B. i. cineraceus (Ridgway, 1883)
Синоніми
Parus inornatus
Посилання
Вікісховище: Baeolophus inornatus
Віківиди: Baeolophus inornatus
ITIS: 554140
МСОП: 22711978
NCBI: 142467

Опис

Верхня частина тіла птаха оливково-коричнево-сіра, нижня частина тіла сіра або сірувато-біла. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:[3]

Ялівцева синиця раніше вважалася підвидом каліфорнійської синиці, однак була визнана окремим видом в 1996 році[4]

Поширення і екологія

Каліфорнійські синиці поширені на заході Північної Америки, від південного Орегону до Баха-Каліфорнії, на схід до Сьєрра-Невади. Долина Сан-Хоакін знаходяться в центрі ареалу поширення виду, однак там каліфорнійські синиці не мешкають. Вони віддають перевагу дубовим і сосновим рідколіссям, зустрічаються на висоті до 2500 м над землею. Є осілими.

Поведінка

Каліфорнійські синиці живляться безхребетними, а також ягодами, горіхами і насінням. Під час сезону розмноження живуть парами, в негніздовий період утворюють зграйки, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Гніздяться в природних дуплах або в покинутих дятлових дуплах. Сезон розмноження триває з березня по липень, з піком в квітні-травні. В кладці від 3 до 9 яєць, інкубаційний період триває 14-16 днів, пташенята покидають гніздо на 16-21 день. Батьки продовжують піклуватися про пташенят ще 3-4 тижні.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Baeolophus inornatus.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Waxwings and their allies, tits & penduline tits. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 жовтня 2021.
  4. Banks, Richard C.; Fitzpatrick, John W.; Howell, Thomas R.; Johnson, Ned K.; Monroe, Burt L.; Ouellet, Henri; Remsen, J. V.; Storer, Robert W. (July 1997). Forty-first supplement to the American Ornithologists' Union Check-list of North American Birds. The Auk 114 (3): 542–552. JSTOR 4089270. doi:10.2307/4089270.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.