Сипуче тіло
Сипуче тіло — один із різновидів суцільного середовища, що складається з безлічі окремих макроскопічних твердих частинок, які втрачають механічну енергію при контактній взаємодії один з одним.
Приклади сипучих тіл
Піщані дюни
Висипаний великозернистий пісок утворює кут природного нахилу 32 °
Фізика сипучого тіла відноситься до фізики м'якої речовини і розглядає питання статики і динаміки сипучих тіл. На практиці це може стосуватися випадків піску, ґрунтів, зерна, цементу тощо.
Також розглядаються властивості сипучих тіл і їх напружений стан.
У практичному плані це дозволяє проводити розрахунки:
- основ споруд на міцність,
- нахилів на стійкість,
- визначення тиску сипучого тіла:
- на підпірні стіни,
- на стіни сховищ,
- на заглиблені споруди тощо.
Для полегшення проведення практичних розрахунків використовуються допоміжні таблиці і графіки.
Цікаві факти
- Середня питома вага людського тіла менша за питому вагу сухого піску і тому хиткі піски не можуть засмоктати людину повністю з головою.
Див. також
Посилання
- Fundamentals of Particle Technology — free book
- Lu, Kevin; et al. (November 2007). Shear-weakening of the transitional regime for granular flow. J. Fluid Mech. 587: 347–372. Bibcode:2007JFM...587..347L. doi:10.1017/S0022112007007331.
- Mester, L., The new physical-mechanical theory of granular materials. 2009, Homonnai, ISBN 96383-43-87
- Pareschi, L., Russo, G., Toscani, G., Modelling and Numerics of Kinetic Dissipative Systems, Nova Science Publishers, New York, 2006.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.