Ситовичі
Сито́вичі — село в Україні, у Ковельському районі Волинської області. Населення становить 332 особи.
село Ситовичі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район/міськрада | Ковельський район |
Рада | Поворська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1635 |
Населення | 332 |
Площа | 0,008 км² |
Густота населення | 41500 осіб/км² |
Поштовий індекс | 45053 |
Телефонний код | +380 3352 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°12′47″ пн. ш. 25°12′59″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
165 м |
Водойми | річка Стохід |
Місцева влада | |
Адреса ради | 45053, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Ситовичі |
Карта | |
Ситовичі | |
Ситовичі | |
Мапа | |
До 1 липня 2016 року село було центром Ситовичівської сільської ради.
Ситовичі — одне з давніх сіл Волині, колись Городецької волості Ковельського повіту, розташоване над річкою Стоходом, при озері, зарослому тереном і ситов'ям (ситником, „камишом“). Очевидно, від назви цієї рослини, яка росте на болотах, у западинах, на берегах водойм і пішла назва села. Ситовичі були заселені в епоху бронзи, про що свідчать знахідки крем'яних знарядь. Дослідник–ойконіміст В. Шульгач зазначає, що Ситовичі в історичних документах відоме як „на Ситовичах“ під 1538 роком, „село Сытовичи“ (1571) і є множинною формою від патроніма „Сытовичь“.
У ХVІІІ ст. власниками Ситович були волинські шляхтичі Єловицькі — Ілля і Данило. В 1635 році село належало Іллі, а в 1689 Дмитру Єловицькому, синові Гнівоша Єловицького. Пізніше Ситовичі були у власності дрібних шляхтичів Гостинських. У 1629 році у Ситовичах нараховувалось 36 димів. |
||
— з книги «Селянський рух на Україні», 1569—1647 рр. : зб. док. і матеріалів. ― К. : Наук. думка, 1993. ― 533 с. Про с. Ситовичі — с. 379, 382. |
Географія
Селом протікає річка Стохід.
Історія
У 1906 році село Городківської волості Луцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 59 верст, від волості 30. Дворів 62, мешканців 520[1].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 375 осіб, з яких 164 чоловіки та 211 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 327 осіб.[3]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,40 % |
російська | 0,30 % |
інші | 0,30 % |
Примітки
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література
- Сито́вичі // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.384-385
Посилання
- Погода в селі Ситовичі
- Селянський рух на Україні, 1569—1647 рр. : зб. док. і матеріалів. ― К. : Наук. думка, 1993. ― 533 с. Про с. Ситовичі — с. 379, 382.