Сич хатній

Дрібна сова, за розмірами подібна до дрозда-чикотня (Turdus pilaris) з великою плескатою головою. Через плескату голову дзьоб та очі здаються великими. Райдужна оболонка очей жовта, зіниці чорні. Дзьоб жовтий. Під дзьобом достатньо довга і широка біла смуга. Лицевий диск не виражений і зливається з шиєю. Довкола очей світлі круги, іноді з доволі чіткими валиками між очима, з білих пір'їн у вигляді вертикальних брів у формі півмісяця. Загальний тон забарвлення бурий або сіро-бурий. На голові світлі довгасті плями. На спинній стороні круглясті білі плями. На грудях і черевці коричневі або бурі видовжені плями. Низ крила білий. На хвості 4 широкі смуги. Пальці оперені до середини або на третину. Довжина тіла 23—27,5 см, вага 150–190 г.

Самки на 30—40 грам більші за самців, однак забарвлені так само.

Сич має вельми широкий репертуар звуків: від подібних до виття, хропіння або нявкання до м'яких і мелодійних вигуків[2].

Гніздиться в степовій і лісостеповій зонах, місцями проникаючи в південні райони лісової зони. В Європейській частині пов'язаний, в більшості випадків, з урбанізованими територіями і людськими будівлями, в Азійській частині — з природними гірсько-степовими біотопами.

Яйця сича хатнього в оологічній колекції, Тулузький музей

Гніздиться у дуплах дерев, порожнинах будинків, скель тощо. Часто зустрічається у населених пунктах. У кладці 4-6 яєць.

Корисний птах (живиться переважно мишами).

• 8962 Ноктуа — астероїд, названий на честь цього виду птахів.

• Хижі птахи України. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 4 травня 2019.