Скалівські Хутори

Скалівські Хутори́ село в Україні, в Голованівському районі Кіровоградської області. Населення становить 699 осіб. Орган місцевого самоврядування Новоархангельська селищна рада.

село Скалівські Хутори
Країна  Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Голованівський район
Рада Новоархангельська селищна рада
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Населення 699
Поштовий індекс 26140
Телефонний код +380 525537
Географічні дані
Географічні координати 48°39′28″ пн. ш. 30°56′40″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
165 м
Місцева влада
Адреса ради 26140, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, с.Скалівські Хутори
Сільський голова Баліцький Сергій Миколайович
Карта
Скалівські Хутори
Скалівські Хутори
Мапа

Історія

Територія села раніше розподілялась на хутори. Це були вільні степи, незаселені. З сусіднього села Скалевої їздили селяни обробляти панські наділи, тут була «панська економія», з тих пір ці «вільні степи» потроху починали заселятися. Звідси і назва території — Вільний степ. Хутори звалися Ердельова (там жив козак Ерделів), Кіндратівна (козак Кіндрат), Змунчилів (пізніше ця територія мала назву Новомиколаївка), Миколаївка, Мамалатів. Забудовувалися Хутори хаотично, без плану вздовж річки Торговички і ця особливість — протяжності 7—8 кілометрів уздовж по обидва боки річечки, збереглася до цього часу. Багатьох з тих, хто отримав наділ, але жив у Скалівій, доводилось долати довгий шлях, щоб дістатися до свого поля.

Під час Столипінської земельної реформи селяни отримали землю у власність і почали переселятися на свої Хутори. З того часу офіційно і закріпилась назва — Скалівські-Хутори. Родинні стосунки між жителями Скалівських-Хуторів та їх родинами у Скалівій збереглися і зараз, але вже в третьому і четвертому поколінні. Баліцькі, Цистани, Барабоші, Сіденко, Стодухи, Іванці, Кучеренки — це сім'ї тих хто виїхав із Скалівої на Хутори. Поряд оселялися переселенці з інших великих сіл, в тому числі з Кальниболота. Виникла назва Хуторів — Мамалатів, Змунчилів, Кіндратівна, Ердельова. Якщо перші хуторяни орієнтувалися на чисто сільськогосподарські заняття, то з часом багатий поміщик Еклінгер побудував у селі спиртовий завод на березі великого ставу, та невеличку цегельню, де вироблялась якісна цегла. Під час революції 1917 року спиртовий завод і цегельня були зруйновані, а в село прибула нова хвиля переселенців, які отримали землю від Радянської влади.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 834 особи, з яких 368 чоловіків та 466 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 698 осіб.[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

МоваВідсоток
українська 97,28 %
російська 1,43 %
молдовська 1,14 %

Постаті

В селі народилися:

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.