Скалівські Хутори
Скалівські Хутори́ — село в Україні, в Голованівському районі Кіровоградської області. Населення становить 699 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новоархангельська селищна рада.
село Скалівські Хутори | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Кіровоградська область |
Район/міськрада | Голованівський район |
Рада | Новоархангельська селищна рада |
Облікова картка | Облікова картка |
Основні дані | |
Населення | 699 |
Поштовий індекс | 26140 |
Телефонний код | +380 525537 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°39′28″ пн. ш. 30°56′40″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
165 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 26140, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, с.Скалівські Хутори |
Сільський голова | Баліцький Сергій Миколайович |
Карта | |
Скалівські Хутори | |
Скалівські Хутори | |
Мапа | |
Історія
Територія села раніше розподілялась на хутори. Це були вільні степи, незаселені. З сусіднього села Скалевої їздили селяни обробляти панські наділи, тут була «панська економія», з тих пір ці «вільні степи» потроху починали заселятися. Звідси і назва території — Вільний степ. Хутори звалися Ердельова (там жив козак Ерделів), Кіндратівна (козак Кіндрат), Змунчилів (пізніше ця територія мала назву Новомиколаївка), Миколаївка, Мамалатів. Забудовувалися Хутори хаотично, без плану вздовж річки Торговички і ця особливість — протяжності 7—8 кілометрів уздовж по обидва боки річечки, збереглася до цього часу. Багатьох з тих, хто отримав наділ, але жив у Скалівій, доводилось долати довгий шлях, щоб дістатися до свого поля.
Під час Столипінської земельної реформи селяни отримали землю у власність і почали переселятися на свої Хутори. З того часу офіційно і закріпилась назва — Скалівські-Хутори. Родинні стосунки між жителями Скалівських-Хуторів та їх родинами у Скалівій збереглися і зараз, але вже в третьому і четвертому поколінні. Баліцькі, Цистани, Барабоші, Сіденко, Стодухи, Іванці, Кучеренки — це сім'ї тих хто виїхав із Скалівої на Хутори. Поряд оселялися переселенці з інших великих сіл, в тому числі з Кальниболота. Виникла назва Хуторів — Мамалатів, Змунчилів, Кіндратівна, Ердельова. Якщо перші хуторяни орієнтувалися на чисто сільськогосподарські заняття, то з часом багатий поміщик Еклінгер побудував у селі спиртовий завод на березі великого ставу, та невеличку цегельню, де вироблялась якісна цегла. Під час революції 1917 року спиртовий завод і цегельня були зруйновані, а в село прибула нова хвиля переселенців, які отримали землю від Радянської влади.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 834 особи, з яких 368 чоловіків та 466 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 698 осіб.[2]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,28 % |
російська | 1,43 % |
молдовська | 1,14 % |
Постаті
В селі народилися:
- Лісіцин Василь Анатолійович (1991—2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Шаров Ігор Федорович — український політик, державний, громадський діяч, народний депутат України ІІ, ІІІ, IV, VI, VII скликань.
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.