Сковородинівка

Село Сковородинівка лежить на березі безіменної річечки, яка через 1,5 км впадає в річку Кадниця (ліва притока), яка й собі через 2,5 км впадає в річку Рогозянка (права притока). На відстані 2 км лежить село Володарівка (Богодухівський район), за 4,5 км — села Гуринівка і Велика Рогозянка. У селі кілька ставків, село оточене невеликими лісовими масивами (дуб).

Братська могила радянських воїнів і пам'ятний знак воїнам-односельцям

Село вперше згадувано 1732 року як хутір, що належав вільшанському сотникові Івану Ковалівському та його брату Якову, деркачівському сотникові. Хутір мав 161 душу підданих. У XVIII — на початку ХХ століть село називалося Пан-Іванівка (Іванівка, Іванівка Ольшанська). Назване за ім'ям свого засновника — Івана Ковалівського.

У 1790 та 1794 в селі перебував великий український філософ і поет Григорій Сковорода.

У листі до М. Ковалинського від 26 вересня 1790 року філософ писав:

Ныне скитаюся у моего Андрея Івановича Ковалевського. Имам моему монашеству полное упокоеніе, лучше Бурлука. Земелька его есть нагорная. Лѣсами, садами, холмами, источниками распещренна. На таком мѣстѣ я родился возлѣ Лубен. … ничего мнѣ не нужно, как спокойна келія, да наслаждаюся моею невѣстою… Бібліе!

Сковорода гостював у Андрія Ковалівського і в квітні 1794 року, звідки вирушив до М. Ковалинського у Хотетовім на Білгородщині. У «Житті Григорія Сковороди» М. Ковалинський пише:

1794 года, августа 26 числа, отправился он в путь из Хотетова села в краину. ... В концѣ пути своего почувствовал он побужденіе ѣхать в то же мѣсто откуда поѣхал к другу. …Слобода Ивановка помѣщика Ковалевскаго было то мѣстопребываніе, гдѣ нѣсколько времени жил он прежде и куда прибыл скончать теченіе свое. …Перед кончиною завѣщал предать его погребенію на возвышенном мѣстѣ близ рощи и гумна и слѣдующую здѣланную им себѣ надпись написать: «Міръ ловилъ меня, но не поймалъ».

Меморіальний комплекс філософа і поета Г. С. Сковороди

Тут Сковорода помер 29 жовтня (за новим стилем 9 листопада) 1794 і був похований на узвишші. У 1814 прах мислителя перенесли з дідичних земель на церковні, за глибокий яр, де могила Сковороди зберігається й нині.

У 1795 сюди переселено кріпаків з інших місць і споруджено церкву Спаса-Преображення. Хутір перетворився на село. У XIX столітті ним володіли пани Ковалівські, Кузіни, Жилинський, Крейнер. На початку XX століття тут стояла гуральня та цегельня.

1930 в селі створено колгоспа імені Г. С. Сковороди (з 2000 р. — СТОВ ім. Г. С. Сковороди).

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках. Кількість установлених жертв у Великій Рогозянці, Гуринівці та Сковородинівці — 48 людей[1].

Під час Другої світової війни село у 1941—1943 було під німцями. Окупанти вбили 6 жителів, забрали в неволю 95 людей, пошкодили низку історичних пам'яток. У серпні 1943 село зайняли радянські війська. У боях за село загинуло 94 бійці.

Садибний будинок — Контора управляючого (сучасне використання — клуб, фондове та службове приміщення музею, бібліотека, котельня)

Садибний будинок — Контора управляючого. Вид спереду

У селі містяться:

• Національний літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди, міститься в будинку дідича А. І. Ковалівського (XVIII ст., розширено на початку XX ст.) — пам'ятка архітектури. До 1972 року в будинку, де проживав і де помер Сковорода, була школа. Потім там засновано музей, що з 2008 року має статус національного.[2]
• могила філософа — пам'ятка історії та монументального мистецтва (національний пам'ятник історії з 1965 року),
• парк XVIII ст. з липовими алеями — пам'ятка садово-паркового мистецтва, висаджено на площі 18,2 гектари, фруктовий садок
• улюблені місця Г. С. Сковороди: 700-літній дуб та криниця,
• пам'ятник мислителеві (з 1972 р. робота скульптора Івана Кавалеридзе; до того існували пам'ятники роботи скульп. Б.Кратка (1926) та І. Мельгунової (1938),
• будинки поміщицької контори XIX ст. (на підмурках кінця XVIII ст.) та комори (амбару) XIX ст.
• Церква, оновлена 1871 і закрита у 1930-ті, спалили німецькі частини 1943.
• На «братській могилі радянських воїнів» установлено пам'ятника (1954) та пам'ятного знака односельцям.

• Григорій Савич Сковорода (1722—1794) — великий український філософ, богослов, поет, байкар, педагог, музикант. Автор поетичної збірки «Сад божественних пісень», збірки байок «Байки Харківські», ряду філософських трактатів та діалогів. Народився в Чорнухах на Полтавщині, помер і похований у Сковородинівці (колишня Пан-Іванівка), яку дуже любив.

• Дуб Сковороди
• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Харківська область)

• Село Сковородинівка Великорогозянської сільської ради на сайті Золочівської райдержадміністрації
• Instagram фотографії у Сковородинівці