Скорняков Юрій Валентинович

Скорняків Юрій Валентинович (16 січня 1886, Полтава — ?) — український військовий діяч, сотник Армії УНР.

Юрій Валентинович Скорняків
Народження 16 січня 1886(1886-01-16)
Полтава
Смерть невідомо
Країна  УНР
Приналежність Армія УНР
Звання сотник
Командування начальник оперативної частини штабу військ
Війни / битви Українсько-більшовицька війна

Життєпис

Юрій Скорняків народився 16 січня 1886 року в Полтаві. Походив зі спадкових дворян Полтавської губернії. Народився у Полтаві. Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус, Костянтинівське артилерійське училище. Після закінчення училища у 1907 році вийшов підпоручиком до 2-ї артилерійської бригади (м. Біла, Польща). У 1913 р. вступив до Імператорської Миколаївської військової академії, де прослухав один курс. З 17 липня 1914 р. — старший ад'ютант штабу 60-ї піхотної дивізії. У 1917 р. закінчив старший та додатковий прискорені курси Військової академії Генерального штабу, згодом — помічник начальника оперативного відділу штабу 28-го армійського корпусу. Останнє звання у російській армії — капітан.

З 1 квітня 1918 р. перебував на обліку в Генеральному штабі УНР. З 14 червня 1918 р. — старший осавул штабу 2-го Подільського корпусу Армії Української Держави. З 20 листопада 1918 р. — начальник оперативної частини штабу військ Директорії. З 28 грудня 1918 р. — булавний старшина оперативного відділу штабу Дієвої армії УНР. З 1 лютого 1919 р. — помічник начальника оперативної частини штабу Дієвої армії УНР. 23 листопада 1919 р. був інтернований польською владою у таборі Ланцут. З 1 квітня 1920 р. — начальник 1-го відділу організаційної управи Генерального штабу УНР. 3 3 листопада 1920 р. — начальник відділу комплектування військ Генерального штабу УНР. З 12 квітня 1921 р. — в. о. начальника особистого відділу старшин Генерального штабу УНР. З серпня 1921 р. — начальник оперативного відділу Партизанського-Повстанського штабу Юрія Тютюнника. 19 грудня 1922 р. звертався до Генерального штабу УНР з проханням про підвищення до звання підполковника, на що мав усі законні підстави, однак з незрозумілих причин йому було відмовлено[1]. Подальша доля невідома.

Примітки
  1. ЦДАВОУ. — Ф. 1078. — Оп. 2. — Спр. 168. — С. 134—135.

Джерела
  • Юрій Тютюнник: від «Двійки» до ГПУ. Документи і матеріали/ Верстюк В. Ф., Файзулін Я. М., Скальський В. В. — К.: «Дух і Літера», 2011. — c. 71. ISBN 978-966-378-207-2
  • Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української народної республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 536 с.: іл. Стор. 406—407
  • Скорняків Юрій Валентинович; grwar.ru, 17 січня 2016 (рос.)
  • Скорняков, Георгій (Юрій) Валентинович на histpol.pl.ua
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.