Скорульський Михайло Адамович

Народився 6 (19) вересня 1887 року в Києві. Син піаністки Н. Сенаторської (учениці М. В. Лисенка та В. В. Пухальського).

В 1910 році закінчив Житомирські музичні класи Російського музичного товариства, в 1914 році — Петербурзьку консерваторію як піаніст у Г. М. Єсипової і композитор у М. О. Штейнберга. Навчався у класі диригування М. М. Черепніна та в оперному класі Станіслава Габеля і Йосипа Палечека.

Викладав у музичних закладах Житомира (1908–1910, 1915–1933). Разом з В. С. Косенком організував Житомирське відділення товариства драматургів, письменників та композиторів. У 1915 р. організував і до 1933 р. керував Житомирським симфонічним оркестром, з яким виконував всі 6 симфоній П. І. Чайковського та 9 симфоній Л. Бетховена (за участі «Першого радянського хору» М. П. Гайдая).

У 1933–1941 та 1944–1950 р. р. — викладач Київської консерваторії (з 1937 року — доцент, з 1948 року — професор), у 1941–1944 р.р. — консерваторії м. Алмати.

Помер 21 лютого 1950 року у Москві. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

• 1936 — балет «Лісова пісня» (за драмою Л. Українки; пост. 1946);
• 1939 — балет «Бондарівна»;
• (незакінч.) — балет «Снігова королева» (за Г.-Х. Андерсеном);
• 1948 — опера «Свіччине весілля» (за драмою І. Кочерги);
• 1917 — ода «Гімн вільному мистецтву»;
• 1943 — ораторія «Голос матері» (на слова М. Т. Рильського, П. Г. Тичини, М. П. Бажана та ін.);
• твори для оркестру — дві симфонії (1923; 1932);
• «Класична увертюра» (1928);
• «П'ять українських пісень» (1930);
• симфонічна поема «Турбаї» (1933);
• «Поема ентузіазму» (1934);
• «Степова поема» (пам'яті Амангельди Іманова — 1944);
• поема-казка «Микита Кожум'яка» (1949);
• концерт для фортепіано з оркестром (одночастинний — 1933);
• для орк. нар. інструментів — «Інтермецо на тему української історичної пісні» (1935);
• камерна музика — фортепіанне тріо (1924);
• струнний квартет (1929);
• два фортепіанні квінтети (1928; 1943);
• 2 фортепіанні сонати (1926);
• «Дитячий альбом» (1940);
• прелюдії для фортепіано;
• 34 романси на слова Лесі Українки, Павла Тичини, Володимира Сосюри та ін.;
• обробки народних пісень;
• хори;
• музика до театральних вистав та інше;
• науково-теоретичні праці — «Елементарні основи фортепіанної школи Г. М. Єсипової» (1932), «Курс вертикально-подвижного контрапункта строгого письма по системе С. И. Танеева» (1938-40).

• 
  Меморіальна дошка на будинку вул. Володимирська, 48, Київ, в якому у 1944–1950 рр. мешкав композитор
• 
  Меморіальна дошка на будинку, в якому навчався М. А. Скорульський в Житомирі на вул. Михайлівській, 2
• 
  Могила Михайла Скорульського

• Бондарчук П. М. Скорульський Михайло Адамович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 617. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.

• Скорульський Михайло Адамович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.