Скрунда-1

Об'єкт було створено в 1960-х роках для експлуатації надгоризонтної РЛС типу «Дністер-М», що представляла собою дві рупорні антени довжиною 250 м і висотою 15 м кожна з двоповерховим будинком командно-обчислювального пункту між ними. Її будівництво почалося 1965 року і завершилося в січні 1969 року. У парі з аналогічною станцією під Оленегірськом Мурманської області вони контролювали західний напрямок з можливістю відстежувати запуски балістичних ракет з підводних човнів у Норвезькому і Північному морях. Інформація зі станцій по спеціальних лініях зв'язку високої надійності передавалася в командний центр, розташований у Московській області. 15 лютого 1971 року перша радянська система раннього попередження, еквівалент американської системи BMEWS, офіційно заступила на бойове чергування[1][2][3][4].

У кінці 1970-х років станція була модернізована. Спочатку, не перериваючи роботу діючої РЛС, за півтора кілометри від неї військові звели установку нового типу «Дніпро». Тепер дальність виявлення досягала 4000 км[5]. Потім до «Дніпра» оновили і апаратуру першої установки. У кінці 1979 року вузол став частиною єдиної інтегрованої СПРН країни.

У середині 1980-х років, у зв'язку з появою МБР з боєголовками, що розділяються і посиленням вимог до радіолокаційних засобів СПРН, на об'єкті почалося будівництво РЛС типу «Дарьял-УМ». За проектом вона являла собою два багатоповерхових будинки — приймач і передавач, через високу чутливість рознесених на кілька сотень метрів. Цей майданчик іноді називають «Скрунде-2», хоча він розташовувався за кілометр від старої станції, і військове містечко для всього вузла було спільним.

До початку 1990-х років будівництво приймальної установки з АФАР розміром 80×80 м було практично завершено, завозилося обладнання. На першому етапі передбачалося приймати і обробляти відбиті від мети сигнали, що випромінюються РЛС «Дніпро». Але в результаті розпаду СРСР об'єкт став власністю Латвії. За його оренду Росія платила 5 млн доларів в рік[6]. Латвія відмовила у продовженні будівництва РЛС[7][8]. У 1994 році на вимогу латвійського уряду був укладений двосторонній договір про виведення російських військ, і на початку травня 1995 року будівля приймальної установки «Дарьял» була підірвана компанією Control Demolition Incorporated. Станція «Дніпро» припинила роботу 31 серпня 1998 року і була демонтована до кінця наступного року. За роботи зі знесенню та розчищення території Росія заплатила 7 млн доларів, витрати латвійської сторони склали 3-3,5 млн доларів.