Служба державної безпеки

Служба державної безпеки (серб. Служба државне безбедности), або Департамент державної безпеки (серб. Ресор државне безбедности), скорочено Державна безпека (серб. Државна безбедност) — орган безпеки у структурі Міністерства внутрішніх справ Сербії, метою діяльності якого був захист держави від внутрішніх загроз.

Служба державної безпеки
серб. Служба државне безбедности
Загальна інформація:
Тип: Спеціальна служба
Юрисдикція:  Сербія
Дата заснування: 13 березня 1991
Дата ліквідації: липень 2002
Відомство-попередник: Служба державної безпеки
Відомство-наступник: Агентство безпеки та розвідки
Структура:
Керівна організація: Уряд Сербії
Штаб-квартира:
Адреса штаб-квартири: Белград, Сербія,  СР Югославія

Історія

Утворена в березні 1991 року після розпуску Управління державної безпеки (УДБА) комуністичної Югославії. Розформована в липні 2002 року, а 1 серпня того ж року замінена Агентством безпеки і розвідки.

Сили спеціального призначення

Судячи зі звинувачень у серії судових процесів Гаазького трибуналу, Служба державної безпеки таємно заснувала Югославські спецпідрозділи (серб. Југословенске специјалне јединице), також відомі як «Югославські напіввійськові формування»[1]. До складу цих формувань входили і «Сербська добровольча гвардія» («Тигри Аркана»), і Підрозділ спеціальних операцій («Червоні берети»), і загін «Скорпіони»[1].

«Югославські спецпідрозділи» офіційно влилися до лав Служби державної безпеки не раніше, ніж 1996 року.

Директори

Джерело: [2]

Статус
   Позначає виконувача обов'язків директора
№ з/п Портрет Повне ім'я
(Рік народження)		 Вступ на посаду Відхід із посади
1 Зоран Яначкович
(1939—2015)		 31 жовтня 1990 30 грудня 1991
2 Йовиця Станишич
(1950 р. н.)		 1 січня 1992 26 жовтня 1998
3 Радомир Маркович
(1946 р. н.)		 27 жовтня 1998 25 січня 2001
4 Петар Петрович
(1951 р. н.)		 25 січня 2001 15 листопада 2001
– Андрея Савич
(1947 р. н.)		 15 листопада 2001 1 серпня 2002

Примітки
  1. Карла дель Понте/Серж Брамерц (10 липня 2008). The Prosecutor vs. Jovica Stanišić & Franko Simatović - Third Amended Indictment. Гаазький трибунал. Процитовано 30 січня 2022.
  2. Serbian ministries, etc.. rulers.org. B. Schemmel. Процитовано 1 грудня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.