Службова зброя

Службова зброя — це зброя (зазвичай вогнепальна), яка видається людям певних професій (міліція, поліція, прокуратура, озброєна охорона тощо) для самооборони і службових завдань. Вона має певні обмеження в порівнянні з бойовою зброєю (за калібром і номенклатурою застосовуваних боєприпасів, вражаючою дією кулі, ємністю магазину і ін.).

Службова зброя в Білорусі

Згідно з законодавством Республіки Білорусь, службова зброя — це зброя, призначена для використання працівниками юридичних осіб з особливими статутними завданнями, яким дозволено носіння, зберігання і застосування зазначеної зброї, з метою самооборони або для виконання покладених на них обов'язків щодо захисту життя і здоров'я громадян, власності , з охорони навколишнього середовища і природних ресурсів, цінних і небезпечних вантажів, спеціальної кореспонденції, для виконання покладених на них державно значущих завдань, а також - посадовими особами державних військових формувань і воєнізованих організацій, митних органів та органів прокуратури. Службова зброя повинна заряджатися стандартними боєприпасами, виключати ведення стрільби чергами, мати відмінності від бойової по типорозміру патронника, а також мати ємність магазина (барабана) не більше 10 патронів. Кулі патронів до вогнепальної гладкоствольної та нарізної короткоствольної зброї не повинні мати сердечники з твердих матеріалів. Громадянам забороняється мати у власності службову зброю, за винятком нагородної. До службової зброї відносяться[1]:

  • пістолети і револьвери калібром не більше 9,3 мм:
  • пістолет ІЖ—71, револьвери Р—92С, ДОГ—1 і РСЛ-1[2].
  • довгоствольна гладкоствольна і нарізна зброя (рушниці, карабіни і гвинтівки з довжиною ствола не менше 500 мм).
  • сигнальна зброя[2]

Службова зброя в Болгарії

Згідно з законодавством Республіки Болгарія, службова вогнепальна зброя (болг. «огнестрелните оръжия за служебни цели») — це пістолети і револьвери з довжиною ствола до 30 сантиметрів і гладкоствольні рушниці з довжиною ствола до 51 сантиметра, які дозволено застосовувати для охорони власності, самозахисту та інших дозволених законом цілей. Законодавство не встановлює обмежень на калібр зброї, але обмежує кількість боєприпасів[3].

Службова зброя в Казахстані

Згідно з законодавством Республіки Казахстан, службова зброя — це зброя, призначена для використання в цілях забезпечення особистої безпеки політичними державними службовцями, депутатами Парламенту Республіки Казахстан, прокурорами, а також організаціями з особливими статутними завданнями при здійсненні покладених на них законодавством завдань щодо захисту життя і здоров'я громадян , власності, з охорони об'єктів навколишнього середовища і природних ресурсів, цінних і небезпечних вантажів, спеціальної кореспонденції. Службова зброя повинна виключати ведення вогню чергами. До службової зброї відноситься[4]:

  • вогнепальна короткоствольна гладкоствольна і нарізна зброя (пістолети і револьвери), перелік моделей яких затверджує уряд[5];
  • довгоствольна гладкоствольна і нарізна зброя (рушниці, карабіни і гвинтівки з довжиною ствола не менше 500 мм).
  • також, охоронці можуть озброюватися цивільною вогнепальною безствольною зброєю з патронами травматичної дії або сертифікованою електричною зброєю[6].

Службова зброя в Киргизстані

Згідно з законодавством Киргизстані, службова зброя — це зброя, призначена для використання посадовими особами державних органів і працівниками підприємств і організацій (юридичних осіб з особливими статутними завданнями), яким дозволено носіння, зберігання і застосування цієї зброї в цілях самооборони або для виконання покладених на них законом по обов'язків захисту життя і здоров'я громадян, власності, з охорони природи і природних ресурсів, цінних і небезпечних вантажів, спеціальної кореспонденції. Службова зброя повинна виключати ведення вогню чергами, нарізна службова зброя повинна мати відмінності від бойової ручної стрілецької зброї за типами та розмірами патрона, а від цивільного - по следоутворенню на пулі і гільзі. Ємність магазина (барабана) службової зброї повинна бути не більше 10 патронів. Патрони до службової зброї повинні відповідати вимогам державних стандартів Киргизької Республіки і не можуть мати кулі з сердечником з твердих металів. Установка на службову зброю пристроїв для безшумної стрільби і прицілів (прицільних комплексів) нічного бачення забороняється. До службової зброї відноситься[7]:

  • вогнепальна короткоствольна гладкоствольна і нарізна зброя з дуловою енергією не більше 300 Дж (пістолети і револьвери);
  • довгоствольна гладкоствольна зброя (рушниці з довжиною ствола не менше 400 мм).

Службова зброя в Україні

В українському законодавстві міститься поняття «службово-штатна зброя»[8].

Станом на липень 1998 року, співробітники приватних охоронних структур озброювалися газовими або пневматичними пістолетами і газовими балончиками[9].

18 жовтня 2012 року в Україні набрав чинності закон «Про охоронну діяльність[10]», який дозволив працівникам приватних охоронних фірм використовувати травматичну зброю і спецзасоби (сльозогінний газ, гумові палиці і наручники)[11]. У лютому 2013 року співробітникам приватних охоронних структур дозволили використовувати газові пістолети і револьвери калібру 6, 8 і 9 мм[12][13]

Література і джерела
  • Постановление Правительства Республики Казахстан № 1146 от 29 ноября 2007 года «Об утверждении криминалистических требований и методов испытания гражданского и служебного оружия и патронов к нему»

Примітки
  1. Закон Республики Беларусь № 61-З «Об оружии» от 13 ноября 2001 г.
  2. Указ Президента Республики Беларусь № 473 от 30 августа 2002 г.
  3. «Огнестрелните оръжия в зависимост от предназначението и техническите си характеристики биват за служебни или за граждански цели… За служебни цели — охрана на собствеността, за самоотбрана, както и за други разрешени дейности, могат да се придобиват и съхраняват късоцевни огнестрелни оръжия — пистолети и револвери с дължина на цевта до 30 сантиметра и до 100 броя боеприпаси за всеки калибър и модел огнестрелно оръжие, дългоцевни огнестрелни оръжия с гладкостенна цев, която е с дължина под 51 сантиметра, и до 50 броя боеприпаси за всеки калибър и модел огнестрелно оръжие.»
    Указ № 257 «Закон за оръжията, боеприпасите, взривните вещества и пиротехническите изделия» (издаден на 14 септември 2010 г., в сила от 17 септември 2010 г.
  4. Закон Республики Казахстан № 339-I «О государственном контроле за оборотом отдельных видов оружия» от 30 декабря 1998 года
  5. Постановление Правительства Республики Казахстан № 1305 от 28 декабря 2006 года «Об утверждении Государственного кадастра гражданского и служебного оружия и патронов к нему на 2007 год»
  6. Постановление Правительства Республики Казахстан № 751 от 1 июля 2011 года «О внесении изменений и дополнений в некоторые решения Правительства Республики Казахстан по вопросам совершенствования деятельности органов внутренних дел в сфере обеспечения общественной безопасности»
  7. Закон Кыргызской Республики № 49 «Об оружии» от 9 июня 1999 года
  8. Распоряжение Президента Украины № 61/95-рп от 30.03.1995 г.
  9. «охранная фирма, прежде чем выставить человека на объект, должна его приодеть в камуфляжный костюм, а зимой — в бушлат, да что-нибудь на голову надеть, да обуть. Стоит все это около $120. Затянуть ремнем с кобурой — еще $20; вооружить пневматическим или газовым пистолетом — $120; газовым баллончиком — $3. Кроме того, фирма должна, соблюдая требования МВД, заплатить за спецпроверку охранника, медкомиссию, обучение, экзамены — еще около $70»
    Почётна и завидна наша роль? // газета «Сегодня» от № 136 (139) от 18 июля 1998
  10. Про охоронну діяльність.
  11. Сотрудникам украинских ЧОПов разрешили стрелять в правонарушителей // «LENTA.
  12. Постанова Кабiнета Мiнiстрiв України № 97 від 11 лютого 2013 р.
  13. Украинским охранникам разрешили применять газовое оружие // «Росбалт» от 14 февраля 2013
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.