Смерть негідника

«Смерть негідника» (фр. Mort d'un pourri) — французька кримінальна драма 1977 року режисера Жоржа Лотнера. Екранізація роману Жана Лаборда.

Смерть негідника
фр. Mort d'un pourri
Жанр кримінальна драма
Режисер Жорж Лотнер
Продюсер Ален Делон
Сценарист Мішель Одіар
На основі роману Жана Лаборда
У головних
ролях
Ален Делон
Орнелла Муті
Стефан Одран
Оператор Анрі Декае
Композитор Філіп Сард
Кінокомпанія Adel Productions
Тривалість 120
Мова французька
Країна  Франція
Рік 1977
IMDb ID 0076410
Рейтинг IMDb:

Сюжет

Події фільму відбуваються в 1970-х роках у Парижі. На світанку депутат Філіп Дюбай (Моріс Роне) розбудив свого старого товариша Ксав'є Марешаля (Ален Делон) і розповів, що випадково вбив шантажиста Серано (Шарль Мулен), який зберігав докази участі Дубая та інших високопосадовців у корупційних угодах і був готовий використовувати їх проти нього. Філіпа Дюбая вбивають і починається полювання за компрометуючими документами, які випадково попали до рук Марешаля. Чи помститься Ксав'є Марешаль за смерть товариша і що зробить з документами?

Ролі виконують

Музика у фільмі

Музичний супровід фільму був створений Філіпом Сардом з участю американського джазового саксофоніста українського походження Стена Гетца[1] та Лондонського симфонічного оркестру і випущений у 1977 році окремим альбомом. На початку фільму появляється силует саксофоніста, який виконує композицію «Париж. П'ята година ранку».

У фільмі звучать мелодії:

  • Paris, 5 H Du Matin — 2:38
  • Souvenirs — 2:05
  • Valérie — 1:35
  • Les Camions — 1:30
  • L'Attente — 1:17
  • Getz O Mania — 3:07
  • Mort d'un Pourri — 5:30
  • Montparnasse — 3:37
  • Cafeteria — 1:23
  • Les Aveux — 1:08
  • Rocquencourt — 1:50
  • Tout est Tranquille — 1:50*

Музиканти

  • Стен Гетц (1927—1991) — тенор-саксофон
  • Енді Лаверн — фортепіано
  • Марсель Ацола — бандонеон
  • Рік Лерд — бас
  • Біллі Гарт — барабани
  • Ефрейн Торо — перкусія

Навколо фільму

  • Кінострічка «Смерть негідника» була другою екранізацією, після фільму 1968 року «Паша», режисера Жоржа Лотнера романів «Смерть негідника» (1973) та «Великий палець!» (1967) французького журналіста і романіста, відомого також під псевдоніми Жан Дельйон і Раф Валлет, Жана Лаборда.
  • Cаксофоніст українського походження Стен Гетц мав два прізвиська: «паровоз», бо тільки він міг викурити на сцені цигарку, а потім без жодних зусиль грати соло на саксофоні, а друге – «звук» і пояснення тут не потрібні.[1]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.