Смоленська береза
54°49′30″ пн. ш. 32°03′26″ сх. д.
![](../I/Tu-154-crash-in-smolensk-20100410-04.jpg.webp)
![](../I/Tree_of_Polish_Air_Force_Tu-154_crash_(MAK_report).jpg.webp)
![](../I/Brzoza_smole%C5%84ska_2010.JPG.webp)
![](../I/Brzoza_smole%C5%84ska.jpg.webp)
Смоленська береза, у польських ЗМІ також вживається й інша назва — Броньована береза[1] (пол. Brzoza smoleńska, Pancerna brzoza) — найменування берези, що зростає приблизно за 855 метрів на схід від злітно-посадкової смуги військового аеродрому Смоленськ-Північний.
Історія
Дерево значно постраждало під час авіакатастрофи 10 квітня 2010 року, коли під час аварії був зламаний її стовбур. Згідно з документами Міждержавного авіаційного комітету та доповіді польської Комісії з розслідування авіаційних подій державної авіації, дерево зламалося від удару лівого крила літака Ту-154М 36-го спеціального авіаційного полку Повітряних сил Польщі, що виконував рейс з Варшави до Смоленську.
Будучи одним з об'єктів розслідування причин авіакатастрофи, береза стала у багатьох польських засобах масової інформації, у громадській думці і серед деяких польських вчених одним з аргументів конспірологічного замаху на життя державних польських діячів, які перебували у літаку[2]. Противники офіційних висновків Міждержавного авіаційного комітету та Комісії з розслідування авіаційних подій державної авіації висловили сумнів у тому, що береза була зламана саме при падінні літака. Це породило широку дискусію у польському Сеймі, засобах масової інформації та серед польської громадськості[3][4][5]. Противники офіційних висновків, порівнюючи різні фотографії дерева, стверджували, що, на їх думку, дане дерево було зламано ще до авіакатастрофи і російські спецслужби навмисно помістили у його стовбур фрагменти літака, що нібито демонструє намір російських спецслужб приховати від світової громадськості справжні причини авіакатастрофи.
Згідно з висновками Міждержавного авіаційного комітету, зламання дерева сталося за 5,1 метрів від рівня землі і у момент зіткнення з деревом у його стовбур вп'ялися фрагменти крила. Фотографія Міждержавного комітету зі зламаним деревом була опублікована у засобах масової інформації та у його заключному документі. У жовтні 2010 року вперше місце падіння літака відвідали 170 осіб з числа родичів і близьких загиблих у катастрофі[6]. Поминання загиблих пройшло саме біля смоленської берези. У наступні роки береза стала об'єктом шанування — біля неї відбуваються громадянські панахиди у день катастрофи[7].
Після авіакатастрофи дерева, що знаходяться навколо аеродрому, були зрубані для забезпечення безпеки польотів. Смоленська ж береза була залишена і наступного року дала паростки на зламаному місці. У квітні 2011 року польськими відвідувачами місця катастрофи біля смоленської берези був обладнаний невеликий поміст для установки свічок і квітів. У жовтні 2012 року військові прокурори Польщі та геодезисти провели детальне вивчення берези, включаючи рентгенівське дослідження, зібрали фрагменти її стовбура, гілок і проби ксилеми[8][9][10].
Деякі польські вчені, використавши дані про злам берези, провели наукові дослідження на основі методів аеродинаміки, математичного моделювання та опору матеріалів. 2011 року береза стала об'єктом наукових досліджень Веслава Біненди[11], 2012 року — астрофізика Павла Артимовича та американських вчених польського походження Кріса Чешевскі та Казімежа Новачика. Згідно з даними Кріса Чешевскі, береза була зламана за кілька годин до авіакатастрофи[2].
У серпні 2012 року парламентська комісія з аналізу причин авіакатастрофи опублікувала доповідь «28 місяців після Смоленська», в якому на підставі висновків Казімежа Новачика і Веслава Бенанди було висунуто гіпотезу, що літак не зачепив березу, а пролетів над нею[12][13].
Пам'ять
- Смоленська береза була зображена на пам'ятних монетах 20 та злотих, які 2011 року випустив Польський банк[14][15].
- Смоленська береза зображена на пам'ятнику жертвам катастрофи біля церкви святої Анни у Варшаві[16].
- Польський графік Анджей Краузе намалював дві картини, присвячені смоленської березі.
- Планується зобразити смоленську березу на майбутньому пам'ятнику, присвяченому жертвам авіакатастрофи[17].
- Польський поет Олександр Шуманський написав вірш «Brzoza smoleńska», присвячений смоленській березі[18].
- Польське ставлення до смоленської берези викликало численні глузування у російських засобах масової інформації[19].
Примітки
- Ścięto brzozę w Smoleńsku
- Kaczyński o «przełomowej» teorii nt. Smoleńska: bardzo prawdopodobna
- Wojciechowski:Po rehabilitacji generała czas na rehabilitację brzozy
- Ułańska fantazja pilotów i pancerna brzoza w Smoleńsku
- Smoleńska brzoza zazieleniła się na wysypisku śmieci
- Rodziny ofiar Smoleńska:10 kwietnia nasze życie rozpadło się na tysiąc kawałków
- Modlitwy przy smoleńskiej brzozie
- Польські прокурори і експерти їдуть до Смоленська вивчати берізку
- badania — brzozy — w — moskwie.html Badania brzozy w Moskwie[недоступне посилання з липня 2019]
- Pobrano fragment brzozy ze Smoleńska. Przesłuchano 11 osób
- Łoziński ws. ekspertyzy Biniendy:Każdy wieśniak wie, że brzoza nie jest miękka
- 28 miesięcy po Smoleńsku
- Ту-154 не зрубав березу, він пролетів над нею
- MP 2011 nr 24 poz. 258
- Монети зі смоленської березою
- Warszawa: kard. Nycz poświęcił pomnik ofiar katastrofy smoleńskiej
- Brzoza jednym z symboli pomnika smoleńskiego
- BRZOZA SMOLEŃSKA
- Береза під Смоленським аеродромом
Джерела
- Кінцевий рапорт Міждержавного авіаційного комітету
- dok.html Кінцевий рапорт Комісії з розслідування авіаційних подій[недоступне посилання з липня 2019]
- Raport końcowy w sprawie ustalenia okoliczności i przyczyn katastrofy samolotu TU — 154M Nr 101 pod Smoleńskiem , s. 17, 66, 216
- Protokół badania zdarzenia lotniczego nr 192/2010/11 przez KBWLLP. Załącznik nr 4. Technika lotnicza i eksploatacja , стор 30, 33
- Protokół badania zdarzenia lotniczego nr 192/2010/11 przez KBWLLP. Załącznik nr 4.7. Geometria zderzenia samolotu , стор 277–283
- Protokół badania zdarzenia lotniczego nr 192/2010/11 przez KBWLLP. Załącznik nr 4.10.5.1. Profil podejścia do lądowania samolotu Tu — 154M nr 101 na lotnisko Smoleńsk Północny w dniu 10.04.2010 r. (od 3500 m) według czasu UTC , стор 694,
- ~ civil / people / binienda / Parlament % 20November % 202011% 20 — % 20English.pdf Wiesław Binienda, Analysis of the Presidential Plane Crash in Smolensk, Russia, on April 10, 2010
- Kazimierz Nowaczyk, Analiza wizualizacji katastrofy w Smoleńsku
- Gregory Szuladzinsk, Raport No. 456:Niektóre aspekty techniczno — konstrukcyjne smoleńskiej katastrofy , стор 5, 21-22