Собачко-Шостак Ганна Федосівна

Народилась Ганна Феодосіївна Собачко-Шостак 15 грудня 1883 року в селі Скопці, Переяславського повіту, Полтавської губернії, нині село Веселинівка, Баришівського району, Київської області, в сім'ї бідних селян. Тільки дві зими ходила до школи, а потім довелось тяжко працювати на польових роботах у заможних селян. Взимку допомагала мамі ткати полотно та вишивати. Змалку в дівчини загострилося відчуття природи. Жаліла самосійні квіти, не рвала їх ні в полі, ні в лузі. Відчувала: наче розмовляють з нею рослини, милувалась їх барвами, вбирала їх очима, серцем. Робила мальовки на папері, розписувала хати. Та особливо подобались односельцям її мальовані рушники, які в той час були поширені на Переяславщині. Сама Ганна про свої малюнки говорила: «Як намалювала б квітку точнісінько такою, як вона є, як всі її бачать, то мені б сказали люди у селі: „То ж не твоя квітка, Ганно, а природня, огородня“». Тому й вигадувала з голови.

Мабуть, залишилась би вона однією із тих невідомих талановитих майстринь, що ними багате давнє минуле українського народного мистецтва, коли б в 1910 році не поталанило на добрих людей. В селі Скопцях як раз жила в той час відома шанувальниця народної творчості, меценатка, активна учасниця революційного руху пані Семиградова А. В. Вона помітила талант молодої селянки, стала купляти її рушники та надала в своєму будинку навіть кімнату, де та могла малювати. А потім познайомила з роботами Ганни Собачко художницю Євгенію Прибильську, яка на той час навчалась у відомого українського художника П.Левченка та була запрошена А. В. Семиградовою в село (Скопці) Веселинівка керувати килимарською майстернею. Євгенію Прибильську захопили побачені селянські килими, вишивки своїми кольоровими скарбами, та зокрема і яскраві малюнки, які Ганна виконувала для себе. Разом з А. Семиградовою вона прагнула відродити традиції килимарства, вишивки в Скопецькій навчально-показовій майстерні з виготовлення килимів. Вона перейшла від традиційного народного розпису до декоративної графіки, працювала в техніці акварелі та гуаші. Її динамічні композиції, асиметричні за формою, з довільним, повним фантазії малюнком рослинно-квіткових мотивів птахів, з буйним колоритом. У своїх композиціях вона зуміла передати радість і тугу душі, красу природи, любов до Батьківщини і людей. Саме тут за малюнками Ганни Собачко були виготовлені панно і вишивки, що експонувались на виставках в Петербурзі, Києві (1913), Берліні (1914). Саме завдяки Євгенії Прибильскій в листопаді 1915 року, при підтримці передових діячів російського мистецтва, зокрема Олександри Екстер вдалось експонувати в Москві живописні роботи, «селянські малюнки», Ганни Собачко на виставці «Сучасне декоративне мистецтво».

Твори Ганни Собачко, експоновані на виставці в Москві в 1915 році, характерні для першого періоду її творчості. Роботи цього часу монументальні за своєю композиційною будовою, виконані в традиціях настінних українських розписів. Найбільш відомі декоративні розписи під назвами: «Настінний розпис», «Повійка», « Весняна пісня» і багато інших. Кожна окрема робота художниці відрізняється від іншої колористичним вирішенням, за допомогою якого подається певний образ.

У 1916 році, під час Першої світової війни Ганна Федосівна створює композицію «Тривога», де червоно-вогняними смерчами художниця ніби хотіла передати весь жах, тривогу і трагедійність війни, що охопили світ.

В 1917–1920 роках під впливом революції, голоду, розрухи, громадянської війни розпочинається новий етап у творчості художниці. Однією із характерних робіт цього періоду є розпис «Червоний травень», та один з найкращих розписів «Український вінок». Розписи Ганни Собачко свідчили, що народне мистецтво українського народу не є чимось сталим, раз назавжди даним, що воно розвивається, збагачується, наповнюється новим змістом, відбиває дух часу. З тріумфом, твори талановитої сільської художниці Ганни Собачко-Шостак репрезентували мистецтво України закордоном, зокрема у Празі, Берліні, Дрездені, Парижі.

У 1925 році Ганна Собачко народила сина Івана, який потім, майже через 40 років, вперше, покаже свої особисті твори на професійній виставці та наслідує шлях своєї мами .

Наступний період творчості Ганни Собачко починає свій відлік з 1932–1936 років і продовжується до 3 грудня 1965 року.

В 1930-ті роки за її малюнках вишивали килими та декоративні панно. Працюючи в Київській артілі, в 1931 році стала переможницею республіканського конкурсу українського народного декоративного живопису. Потім вона оформлює український павільйон у Москві на Всеросійської Сільськогосподарській Виставці (нині ВВЦ). За це їй присуджують звання майстра народної творчості й беруть в Спілку художників СРСР.

У 1932 році художницю, разом з сім'єю було запрошено до Москви. У Підмосков'ї, на фабриці «Експортнабивткань» за її малюнками та ескізами виготовлялись килимки, тканини й вишивки в стилі українського народного мистецтва. Роботи художниці експонуються на виставках в 1936 році в м. Києві, м. Ленінграді, м. Москві, на міжнародних виставках за кордоном, зокрема в Парижі (1937), Нью-Йорку (1939). Поряд з роботами Ганни Собачко виставляються і твори її учениць: Параски Власенко, Марії Примаченко, Тетяни Пати, Надії Білоконь, Марії Пособчук.

З 1932 року жила в селищі Черкізове Московської області, де працювала на фабриці «Експортнабивтканина».

3 грудня 1965 року перестало битись серце великої народної художниці, прощатись з нею вийшло все селище Черкізово, що в Підмосков'ї. Весь шлях від самої хати було засипано червоною калиною. Труну несли на вишитих художницею рушниках. В останній шлях проводжали її ті, хто працював з нею колись на фабриці, проводжали «украинку Ганну — рисовальщицу», як тут змолоду її називали. А незабаром вулиця, де жила мисткиня, була названа її ім'ям. Є вулиця Ганни Собачко-Шостак і в її рідному селі Веселинівка, що на Київщині.

Але на її батьківщині, вже місто Київ, залишився її племінник Собачко Семен Іванович (Дніпровський, так як в радянські часи було не поважне ставлення до прізвище Собочко, він обрав дівоче прізвище бабусі) в родині якого продовжилися традиції мистецького підходу в організації праці. Вилилися в професійному підході до педагогічного навчання підростаючого покоління в Левицькій Ользі Семенівні (дівоче прізвищем Дніпровська-Собачко), технологічному підході в сфері будівництва онуку Левицькому Андрій Володимирович, та другої онуки Левицької Ганни Володимирівни — в сфері туризму та харчуванні.  

Все життя вона малювала тільки квіти. Вона створила їх тисячі. І жодна не повторилась. Кожна була іншою за своєю кольоровою мелодією, за формою.

Композиції творів дочки української народу, художниці Ганни Феодосіївни Собачко-Шостак тримаються на великих кольорових плямах, на варіації квітів, різних за величиною і різноманітних за формою.

Квіти-птахи, квіти-риби, квіти — веселки — цільні за формою, одна квітка органічно переходить в іншу, безперервно змінюючись і перетворюючись. У ряді композицій пелюстки квітів переходять непомітно в птахів, риб, інколи в зображення людей. Усі ці зображення сплетені воєдино. Це походить ще від стародавніх слов'янських народних традицій тератологічних орнаментів, у яких в одну композицію зливались мотиви живих істот і рослин. Так може творити лише той хто зріс біля землі, все життя ходив біля неї.

«Твори Ганни Собачко — золота сторінка в історії українського мистецтва», так сказав про них відомий український письменник і шанувальник народної творчості Михайло Стельмах. Розписи художниці, позначені високою культурою форми, характерною для народного мистецтва, становлять велику історичну й естетичну цінність і можуть бути предметом серйозного й уважного вивчення.

Квіти у творах Ганни Собачко не безіменні — це квіти добра і мрій, надій і роздумів, діяння і щастя українського народу, вони правдиво передають колорит української природи, її багатство.

Твори Ганни Шостак зберігаються в музеях Києва, Одеському художньому музеї, репродукуються на листівках і в альбомах.

Ганно, Ганно, Як у світі гарно!

У твоєму світі —

Дивосвіті квітів.

Від пелюстки До стебельця, Ніби в люстрі — в спраглім серці.

На папері Малювала, Так у перше Милувала:

— Зі стежки Левадної —

В мережки Доладнії —

Колір цвів, Співав нівроку

От Скопців Аж до Нью-Йорку….

Де квіти Оселились?

— у дітях Веселинівських.

(О.Боровко)

В 1913 році, килими зроблені за малюнками Ганни, були удостоєні срібної медалі в Санкт-Петербурзі та золотої медалі в Києві. Також її роботи експонувалися на виставках у Берліні (1914, 1922), Москві (1915, 1927), Дрездені(1924), Мюнхені (1925), Києві (1936) та ін. У 1965 і 2009 році її роботи були виставлені на персональній виставці у Києві.

«Шпаківня», 1963

«Ваза з квітами», 1964

«Ромашки», 1964

• 1911 — «Дар землі»
• 1913 — «Весняна пісня»
• 1915 — «Святковий вечір»
• 1916 — «Півні»
• 1916 — «Тривога»
• 1917 — «Незабутні квіти»
• 1917 — «Квіти у вінку»
• 1917 — «Рожеве сяйво»
• 1918 — «Український вінок»
• 1918 — «Виноград»
• 1920 — «Птах серед квітів»
• 1920 — «Букет квітів»
• 1922 — «Польові дзвіночки»
• 1922 — «Сердиті птахи»
• 1922 — «Яблука»
• 1923 — «Декоративне панно»
• 1923 — «Нові квіти»
• 1935 — «Птахи на кораблику»
• 1935 — «Декоративне панно»
• 1938 — «Сови серед квітів»
• 1963 — цикл панно «Квіти України»
• 1963 — «Мої улюблені квіти»
• 1963 — «Весняні квіти»
• 1963 — «Зустріч в квітах»
• 1964 — «Риба»
• 1964 — «Наддніпрянські квіти»
• 1964 — «Ваза з квітами»
• 1964 — «Щасливий час»
• 1964 — «Жар-птиці»
• 1964 — «Ряжений дуб для молодих»

Майстер народного мистецтва УРСР, член Союзу художників СРСР.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Местечкін Г. Ганна Собачко. Київ, Мистецтво, 1965.
• Юр М. В. Собачко-Шостак Ганна Феодосіївна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 684. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Церковна книга Кирилівського монастиря Міста Києва
• Церковна книга Покрові Пресвятої Богородиці (Пріорка) Міста Києва
• Церковна книга с. Скопці (нині Веселинівка)

• Собачко-Шостак Ганна Федосівна // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Марко Роберт Стех. «Очима культури» № 93. Про мисткинь Ганну Собачко і Катерину Білокур
• Ювілейна виставка в Києві (до 125-річчя від дня народження)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Виставка Український модернізм. Нью-Йорк, Чикаго, 2006, Америка (англ.)
• Виставка Авангард та Україна. Мюнхен, Німеччина, 1993 (англ.)
• Виставка Мистецтво України. Тулуза, Франція, 1993 (англ.)
• Виставка Український авангард. Загреб, Хорватія, 1991 (англ.)
• Ганна Собачко-Шостак (приклади робот)
• Ганна Собачко-Шостак (приклади робот)
• Взаємовплив професійного та народного мистецтва на прикладі творчості Ганни Собачко, Василя Довгошиї та Євмена Пшеченка.