Соболь Любов Едуардівна

Любо́в Едуа́рдівна Со́боль (уроджена Феденьова[5][6]; нар. 13 вересня 1987, Лобня, Московська область) — російська політична та громадська діячка, юристка «Фонду боротьби з корупцією», зокрема, в межах проєкту «РосПил» (2011—2018), член партії «Росія майбутнього», член Координаційної ради російської опозиції (2012—2013)[7].

Соболь Любов Едуардівна
рос. Любовь Эдуардовна Соболь[1]
Ім'я при народженні рос. Любовь Эдуардовна Феденёва
Народилася 13 вересня 1987(1987-09-13) (34 роки)
Лобня, Московська область, РРФСР, СРСР[2]
Країна  Росія
Діяльність політична активістка, правничка, адвокатка, політична діячка, громадська діячка, телепродюсерка
Alma mater Юридичний факультет Московського державного університетуd (2011)
Знання мов російська, англійська і французька
Членство Координаційна рада російської опозиціїd
Партія Партія прогресуd і Росія майбутньогоd
У шлюбі з Sergey Mokhovd[3]
Зріст 175 см[4]
Нагороди

100 жінокd (2019)

IMDb ID 6767063
Сайт soboll.ru

Життєпис

Народилася 13 вересня 1987 року в Лобні. У 2004 році закінчила гімназійний клас загальноосвітньої школи зі срібною медаллю. 2004 року вступила до Інституту правознавства Московської державної юридичної академії. Паралельно з навчанням працювала в Пресненському районному суді Москви на посаді секретарки судового засідання і помічниці судді. У 2006 році вступила на юридичний факультет МДУ імені М. В. Ломоносова. Закінчила навчання 2011 року з червоним дипломом[6][8].

У 2011—2012 роках брала участь в різних формах цивільно-політичної діяльности: у цивільних форумах «Антиселігер» і «Остання осінь», в опозиційних мітингах, волонтерському русі в Астрахані і допомоги Кримську, багаторазово була спостерігачем на виборах різних рівнів. З березня 2011 року є юрискою проєкту «Роспил», створеного Олексієм Навальним в цілях боротьби з корупцією у сфері витрачання бюджетних коштів.

Журнал Forbes надав Любові Соболь сьоме місце в рейтингу головних героїв 2011 року, яких мало хто знає в обличчя[9].

2012 року ввійшла разом зі співробітниками «Фонду боротьби з корупцією» Георгієм Албуровим, Володимиром Ашурковим, а також політологом Федором Крашенинниковим і депутатом Єкатеринбурзької міської думи Леонідом Волковим до складу політичної партії «Народний альянс» (2014 року партія перейменована на «Партію прогресу»[10], нині називається «Росією майбутнього»[11]).

22 жовтня 2012 була обрана за загальногромадянським списком до Координаційної ради російської опозиції, отримавши 25 270 голосів виборців за загальногромадянським списком і зайнявши п'ятнадцяте місце, випередивши таких відомих політиків, як Борис Нємцов і Сергій Удальцов.

2014 року висувалася кандидаткою з 32 округу на вибори до Московської міської думи, але в останній день подачі підписів виборців зняла свою кандидатуру, оскільки не зібрала необхідну кількість[12][13].

У березні 2016 року оголосила про намір висуватися на виборах в Державну Думу восени 2016 року від мажоритарного округу в Центральному адміністративному окрузі Москви. 24 травня відкликала свою кандидатуру через неможливість знайти підтримку ПАРНАС і «Яблука», яка дозволила б їй не збирати підписи[14].

З 15 березня по 31 серпня 2017 року — ведуча ранкового шоу «Кактус» на YouTube-каналі «Навальний LIVE»[15][16].

19 травня 2018 року увійшла до складу Центральної ради партії «Росія майбутнього» (до 2018 року — «Партія прогресу»)[17].

28 серпня 2018 року покинула пост керівниці «РосПіла», ставши генеральним продюсером YouTube-каналу «Навальний LIVE», а керувати «РосПілом» призначений юрист ФБК Олександр Головач[18].

2019 року знову взяла участь в кампанії з висунення на виборах у Московську міську Думу[19]. На думку штабу Навального[уточнити], влада проти Соболь використовувала тактику висування громадської діячки Нюти Федермессер, яка все ж знялася з виборів надалі[20][21]. Збирачі зібрали понад 6000 підписів виборців за висунення Соболь в Московську міську Думу при необхідному мінімумі в 4500 підписів, 6 липня 2019 року Соболь здала у виборчком максимально можливе число підписів — 4940[22][23]. Однак уже 13 липня Соболь оголосила голодний протест, бо розцінила недопущення до виборів політичним рішенням[24]. 14 липня Любов Соболь поміж інших кандидатів в депутати стала учасницею акцій протестів, за що пізніше її було затримано. Також вона спільно з іншими кандидатами закликала виходити щодня на Трубну площу протягом тижня, а 20 липня вийти на мітинг на проспекті Сахарова[25].

Примітки

  1. https://svpressa.ru/persons/lyubov-sobol/
  2. Соболь Любовь ЭдуардовнаCentral Election Commission of Russia.
  3. https://www.thetimes.co.uk/article/kremlin-critic-s-husband-is-stabbed-with-syringe-3czvc90gp
  4. https://twitter.com/teamnavalny_mos/status/1151798197758636032
  5. Во власти все друг друга не любят, сливают и пытаются подсидеть // Йополис Интервью с Любовью Соболь, 19.06.2014
  6. А. Мухин, А. Гафаров. Глава 6. Друзья Навального // Навальный. Итоги. — М. : ООО «ТД Алгоритм», 2016. — С. 138. — ISBN 978-5-906842-08-4.
  7. Координационный совет избран // Інтерфакс 22.10.2012
  8. http://www.moscow_city.vybory.izbirkom.ru/region/region/moscow_city?action=show&root=1&tvd=27720002327736&vrn=27720002327736&region=77&global=&sub_region=0&prver=0&pronetvd=null&type=341&vibid=4774079144366
  9. Главные герои 2011 года, которых мало кто знает в лицо // Forbes 22.12.2011
  10. Алексей Навальный не вступил в свою партию // Коммерсантъ 238/П (5023), 17.12.2012
  11. Команда Навального учредила новую партию. РБК. Процитовано 11 серпня 2019.
  12. Оппозиционный кандидат Любовь Соболь сняла свою кандидатуру с выборов в Мосгордуму (рос.). ТАСС. 11 липня 2014. Процитовано 17 липня 2019.
  13. Сведения о кандидатах, выдвинутых по одномандатным (многомандатным) избирательным округам (рос.). ЦВК Росії. Процитовано 17 липня 2019.
  14. Владимир Дергачев, Андрей Винокуров. Оппозиция не поделила центр «Газета.Ru», 24.05.2016
  15. Александра Елагина. Люди онлайн «The New Times» 11 (440), 03.04.2017
  16. Любовь Соболь о выборах, Никите Белых, ФБК и Кактусе. Эхо Москвы. Процитовано 17 липня 2019.
  17. Партия Навального получила название «Россия будущего» // Ведомости
  18. Любовь Соболь о перезапуске «Навальный LIVE» // YouTube-канал Навальный LIVE
  19. Юрист ФБК Любовь Соболь заявила о намерении участвовать в выборах в Мосгордуму
  20. «Они понимают, что Москва голосует умно»
  21. Письмо Анне Константиновне (Нюте) Федермессер
  22. Гункель, Елена (6 липня 2019). Не всем оппозиционерам хватило подписей для регистрации на выборах в Мосгордуму. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 25 січня 2022. (рос.)
  23. Первая победа: более 6000 подписей за Любовь Соболь. YouTube. Навальный LIVE. 6 липня 2019. Процитовано 7 червня 2021.
  24. Любовь Соболь объявила голодовку после проверки ее подписей для выборов в Мосгордуму
  25. Соболь призвала участников акции протеста не уходить от здания Мосгоризбиркома
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.