Соболєв В'ячеслав Олександрович

Со́болєв Вячесла́в Олекса́ндрович (нар. 11 січня 1972, Єнакієве) — український економіст, кандидат економічних наук; підприємець; директор дочірнього підприємства «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України», заступник голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Вячеслав Олександрович Соболєв
Народився 11 січня 1972(1972-01-11) (50 років)
Єнакієве, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Україна
Діяльність економіст, політичний діяч, підприємець
Науковий ступінь доктор економічних наук
У шлюбі з Інна Олексіївна Вільчинська
Світлана Борисівна Шпігель

Життєпис

1979—1986 — навчався в школі № 1 Єнакієвого, 1986—1989 — навчався в спортивному інтернаті в Харкові. Майстер спорту, багаторазовий призер і переможець першості СРСР з велоспорту.

2000—2002 — навчання у Донецькому університеті економіки та торгівлі, здобув спеціалізацію «Менеджмент організацій».

Вищу освіту здобув у Харківському інституті фізичної культури і спорту, У 1992 році перевівся до Донецької філії Дніпропетровського інституту фізкультури і спорту. Здобув кваліфікацію спеціаліста — викладач фізичної культури, тренер. Учасник сквош-клубу Viccourt, переможець клубного конкурсу «Визнання року — 2004» у номінації «Любитель року»[1], учасник турніру «Лютневий тріумф — 2008»[2], дворазовий переможець турніру «Різдвяна зірка» (2008, 2010 рр.)[3].

1992 року жив у Донецьку. 1997 відкрив перший магазин «Обжора», а згодом організував однойменну торговельну мережу.

2005 — отримав ступінь Кандидата економічних наук зі спеціальності «Економіка, організація і управління підприємствами». Доктор філософії. Вчене звання-академік Академії економічних наук України. 

Грудень 2007 — січень 2010 — навчався в докторантурі за спеціальністю «Економіка та управління підприємствами» Донецького університету економіки і торгівлі.

2010 — отримав ступінь доктора економічних наук.

Замах

1 грудня 2019 на Соболєва було скоєно напад, в результаті чого загинув трирічний син політика. Того ж вечора було затримано підозрюваних[4].

4 грудня політик назвав 7 людей, яких він вважає за ймовірних замовників замаху[5]. Того ж дня було заарештовано Андрія Лаврегу, який за даними слідства міг бути винним у вбивстві сина політика. Андрій був снайпером-добровольцем в АТО[6]. Суд відбувався в закритому режимі, Андрію оголосили про підозру в умисному вбивстві малолітньої дитини й призначено два місяці тримання під вартою без права на внесення застави[7].

17 грудня в прокуратурі Києва заявили, що встановили організатора замаху, це 25-літній громадянин РФ, який для виконання замаху винайняв 20-літнього військового, що раніше брав участь в АТО як снайпер. За даними прокуратури, за замах виконавець мав отримати 40 тис. $[8].

4 січня 2020 суд звільнив з-під варти двох учасників злочинного угруповання під керівництвом Юсупа Абуєва (Росія): Гелані Межиєва та Павла Нікіфорова. Колишнього правоохоронця, що фігурує у справі, Олексія Величка, було переведено на цілодобовий домашній арешт, а розгляд справи щодо його колеги Дмитра Онуфрієнка було перенесено через відсутність адвоката[9].

3 червня Інтерпол оголосив у розшук росіянина Юсупа Абуєва (н. 27.02.1994 в Красногорську Московської області), який є підозрюваним в організації замаху на Соболєва і у вбивстві його 3-річного сина[10] Абуєв підозрюється у здійсненні вбивства за попередньою змовою[11].

25 грудня один з обвинувачених, Андрій Лаврега, зізнався у підробці документів, необережному поводженні зі зброєю, вбивстві дитини з необережності, але заперечив замах на життя Соболєва[12].

Кар'єра
  • 1994—1997 рр. — директор ТОВ «Інтер-Стар»[13].
  • 1997—2003 рр. — заступник директора ПП «Магазин Вікторія».

2003—2005 рр. — асистент кафедри «Маркетингу і комерційної справи» Донецького університету економіки та торгівлі.

Політика

2002 — обраний депутатом міської ради по виборчому округу № 64 (Петровський район р. Донецька) від районної організації партії «За єдність, злагоду та відродження». У Донецькій міськраді Соболєв очолив Комісію з питань підприємництва, торгівлі, громадського харчування та надання послуг населенню. З квітня 2005 року був заступником мера Донецька з питань діяльності виконавчих органів влади.

З травня 2006 р. по вересень 2007 - працював у Раді національної безпеки та оборони України (РНБОУ) державним інспектором у відділі проблем інформаційної безпеки управління державної та інформаційної безпеки.

2010—2011 — заступник голови правління, а пізніше і голови правління НАК «Нафтогаз України».

2015 — став депутатом Київської обласної ради[17] від Блоку Порошенка.

ТОВ «Обжора»

Перший донецький супермаркет з'явився 1997 р., а слідом за ним, відкрилися і ще декілька. Головним засновником ТОВ «ТС „Обжора“» був Вячеслав Соболєв.

2007 року Соболєв продав мережу супермаркетів «Обжора»[18].

Родина

Перша дружина, Інна, вдова донецького кримінального авторитета[19].

Друга дружина Світлана, колишня дружина російського співака Миколи Баскова та донька російського сенатора та фармацевтичного магната Бориса Шпігеля[19].

В серпні 2016 р. народився молодший син Олександр. Загалом в нього було п'ятеро дітей: старший син, дочка Світлана, син Давид, дочка Ніна та син Олександр.

Син Олександр загинув у трирічному віці 1 грудня 2019 року під час замаху на його батька. Його хрещеною матір'ю була українська співачка Ірина Білик[19].

Примітки
  1. «Любитель года» — Вячеслав Соболев. Архів оригіналу за 23 лютого 2010. Процитовано 5 березня 2010.
  2. Вячеслав Соболев (4-е место). Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 5 березня 2010.
  3. Вячеслав Соболев открыл сезон. Архів оригіналу за 2 травня 2010. Процитовано 5 березня 2010.
  4. Замах на Соболєва: поліція знайшла зброю. РБК-Украина (рос.). Процитовано 2 грудня 2019.
  5. Соболєв назвав ймовірних замовників замаху на нього. РБК-Украина (рос.). Процитовано 4 грудня 2019.
  6. Почав воювати в 17 років. Що відомо про добровольця, якого називають підозрюваним у вбивстві дитини Соболєва в Києві. nv.ua. Процитовано 4 грудня 2019.
  7. Суд арештував підозрюваного у вбивстві сина Соболєва. РБК-Украина (рос.). Процитовано 4 грудня 2019.
  8. Слідство встановило організатора замаху на депутата Соболева. РБК-Украина (рос.). Процитовано 18 грудня 2019.
  9. Суд звільнив членів банди можливого організатора замаху на депутата Соболєва. РБК-Украина (рос.). Процитовано 5 січня 2020.
  10. View Red Notices. www.interpol.int (англ.). Процитовано 3 червня 2020.
  11. Убивство сина Соболєва: Інтерпол оголосив у розшук ймовірного організатора. РБК-Украина (рос.). Процитовано 3 червня 2020.
  12. Убивство 3-річного сина Соболєва: обвинувачений частково визнав провину. РБК-Украина (рос.). Процитовано 26 грудня 2020.
  13. Соболев Вячеслав Олександрович. Персоны. Политика (rus). ЛІГАБізнесІнформ. 04.12.2014. Архів оригіналу за 22.12.2014. Процитовано 22 грудня 2014.
  14. Бизнесмен стал заместителем мэра Донецка. Архів оригіналу за 27 листопада 2011. Процитовано 5 березня 2010.
  15. Безоговорочная капитуляция Донбасса — Главред. Архів оригіналу за 14 серпня 2007. Процитовано 5 березня 2010.
  16. Кабмін призначив нового заступника голови правління «Нафтогазу»
  17. Київська обласна рада. Архів оригіналу за 28 січня 2017.
  18. Вячеслав Соболев: После 2014 года я невъездной в Россию. m.gordonua.com. Процитовано 19 березня 2019.
  19. Хто такий Вячеслав Соболєв, чия дитина загинула внаслідок обстрілу авто в Києві

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.